Якість:
1080p
Рік виходу:
Країна:
Списки:
Кращі бойовики 2024 року (25 місце),
Кращі пригодницькі фільми 2024 року (17 місце),
Кращі драми 2024 року (18 місце)
Режисер:
Актори:
Тривалість:
2 год 21 хв
Мова озвучення:
Український дубляж,Субтитри,Український (DniproFilm)

6.5/250000
Дивитися фільм Гладіатор ІІ в HD якості безкоштовно
Коментарі
278

Набагато краще, ніж перша частина, а все це через видовищні поєдинки за уастю екзотичних тварин, колоритні персонажі, інтрига, все це на вищому рівні. І ще що не мало важливо - менше драматизму,
Дивитися всі частини фільму "Гладіатор ІІ":
Про що фільм "Гладіатор ІІ":
Понад два десятиліття після подій «Гладіатора», Луцій — онук колишнього імператора Риму Марка Аврелія та син Луцилли та Максимуса — живе зі своєю дружиною та дитиною в Нумідії. Вторгнення в Африку римської імперії на чолі з полководцем Маркусом Акацієм призводить до того, що Луцій стає рабом, а його сім'я винищена.
Натхненний історіями про подвиг Максимуса, Луцій вирішує битися як гладіатор під опікою Макріна, колишнього раба, який планує скинути імператорів Каракаллу та Гету.
Натхненний історіями про подвиг Максимуса, Луцій вирішує битися як гладіатор під опікою Макріна, колишнього раба, який планує скинути імператорів Каракаллу та Гету.
Новини та цікаві факти про фільм:
Дивитися ще серіали і кінофільми українською
Рецензії
Переглядаючи першу частину, ти бачиш як розвиваються персонажі, ті раби що попали разом з Максимусом, як вони стараються вижити, що туда набрали різних людей, не з обложки журнала як в другій частині, ти переживаєш за головного героя, бачиш навіть трішки його шляху і прагнення яке в нього забрали. Що я побачив в другій частині, так це те що тіп просто прийшов попіздитися, покупатися в воді, хотілося б відмітити ще якийсь крутий момент... але тут його немає, хіба можна відмітити хорошу роботу з Каракаллою і Гетою, досить прикольно виглядали, але вони не дотягнули до рівня Комода, щоб зненавидіти їх. Дуже багато висосали з першої частини, обладунки, зброю Максимуса, перстень, ще й спогади вставили, щоб було зрозуміліше що Луція завезли в безпечне місце, легенько натякнувши що ми тупі і не додумалися самі що його сховали(хотя навіщо, посадили б на трон, інші зацікавлені сторони). Можливо запамятається багатьом тим що тут були прикольні Імператори і відомі актори, впринципі все. Мені не сподобалося і це особисто моя думка, навіщо продовжувати закінчену історію? детальніше
Чергове продовження, якого ніхто не просив. Тут є якийсь сюжет, тут є досить багато екшену (навіть мабуть більше, ніж у першій частині). І також тут є драма. Словом, рівно всі ті складові, які зробили перший фільм як успішним, так і культовим. І всі вони зовсім не працюють так, як 25 років тому.
Причина перша - не ті часи. Люди надто звикли до всього цього. За ці роки вийшла незліченна купа як хороших стрічок, так і непотребу, але всі вони заполонили всі ті прошарки, які ще були порожні у 2000 році і в які зміг вклинитися перший Гладіатор. Так, до нього вистачало і історичних, і героїчних драм, але він став еталоном та апогеєм завдяки чудовому сценарію, прекрасній режисурі, чудовій грі акторів, особливо двох основних - Кроу та Фенікса.
Причина друга - не ті часи. Тут вже про інше) Все, що раніше актори виконували на майданчику віяло реалістичністю. Бій на арені за участі справжніх тигрів? Звісно, хай ще й пару раз титульного актора цапнуть по спинці. Мабуть єдині сцени з першого фільму, які я можу пригадати з явною комп'ютерною графікою - зображення Колізею з різних ракурсів. Все. Тут же купа всього привертає увагу, та ще й CGI не найвищої якості, від тварин до корабельних боїв. У боях видно, як актори просто махають зброєю метр над головами суперників, показуючи, що цей бій - постанова. Дідько, як же я щоразу ностальгую, коли бачу якісні кадри з боїв у фільмах до 2000 та трішки після них. Вирізки з тренувань Крістенсена та Макгрегора з приквелів Зоряних Війн - вишенька. Кращих втілень фехтування у стрічках з тих часів і дотепер мабуть я вже не побачу.
Причина третя - драма. Я не можу сказати, що придумана тут історія не заслуговує бути причиною для протагоніста переживати рівно те ж, як це було з Максимумом. Тут радше річ у грі акторів або недопрацювання режисера, який вирішив що ось такий кадр добре передасть емоції і стан героїв. Не передав. Жоден із кадрів фільму, що триває 2 з половиною години. Я назавжди запам'ятав сцену, де заслинений у сльозах Максимус оплакує дружину, цілуючи її ступні. Там драма відчувалася прекрасно і передавалась глядачеві, хоч я передивлявся першу частину прямо перед другою і Рассел Кроу також місцями недогравав, але якісних моментів там 95%, на мою особисту думку. Тут...ну, можу виділити гру Вашингтона. Я і розкусив його мотиви не відразу, і як антагоніст він був нічого так, але це один актор на весь фільм. Інших було мало або з ними просто не було сцен, як з Паскалем, який є хорошим актором.
Але свою оцінку з Imbd фільм заслуговує. Вище "6" я б йому точно не дав. Порадувала поява кількох старих персонажів (я щиро здивувався побачити того ж сенатора що й 25 років тому), а володар завойованого міста з перших хвилин фільму навіяв приємні спогади про серіал "Спартак", де цей же харизматичний пан грав "тренера" гладіаторів або ж посланця персів у Спарту зі знаменитого мему)
Найгірше тут те, що сам же режисер оригіналу зіпсував свій шедевр. Студії часто в пориві за грошима роблять погані сиквели та подальші продовження. Чому це було треба пану Скотта...хто зна, але прикро.
6 з 10. До перегляду раджу лише якщо не боїтеся зіпсувати враження про перший фільм. Переглянувши цей, вже якось не виходить викинути з голови, що вони пов'язані, але Гладіатор І все одно прекрасне кіно детальніше
Причина перша - не ті часи. Люди надто звикли до всього цього. За ці роки вийшла незліченна купа як хороших стрічок, так і непотребу, але всі вони заполонили всі ті прошарки, які ще були порожні у 2000 році і в які зміг вклинитися перший Гладіатор. Так, до нього вистачало і історичних, і героїчних драм, але він став еталоном та апогеєм завдяки чудовому сценарію, прекрасній режисурі, чудовій грі акторів, особливо двох основних - Кроу та Фенікса.
Причина друга - не ті часи. Тут вже про інше) Все, що раніше актори виконували на майданчику віяло реалістичністю. Бій на арені за участі справжніх тигрів? Звісно, хай ще й пару раз титульного актора цапнуть по спинці. Мабуть єдині сцени з першого фільму, які я можу пригадати з явною комп'ютерною графікою - зображення Колізею з різних ракурсів. Все. Тут же купа всього привертає увагу, та ще й CGI не найвищої якості, від тварин до корабельних боїв. У боях видно, як актори просто махають зброєю метр над головами суперників, показуючи, що цей бій - постанова. Дідько, як же я щоразу ностальгую, коли бачу якісні кадри з боїв у фільмах до 2000 та трішки після них. Вирізки з тренувань Крістенсена та Макгрегора з приквелів Зоряних Війн - вишенька. Кращих втілень фехтування у стрічках з тих часів і дотепер мабуть я вже не побачу.
Причина третя - драма. Я не можу сказати, що придумана тут історія не заслуговує бути причиною для протагоніста переживати рівно те ж, як це було з Максимумом. Тут радше річ у грі акторів або недопрацювання режисера, який вирішив що ось такий кадр добре передасть емоції і стан героїв. Не передав. Жоден із кадрів фільму, що триває 2 з половиною години. Я назавжди запам'ятав сцену, де заслинений у сльозах Максимус оплакує дружину, цілуючи її ступні. Там драма відчувалася прекрасно і передавалась глядачеві, хоч я передивлявся першу частину прямо перед другою і Рассел Кроу також місцями недогравав, але якісних моментів там 95%, на мою особисту думку. Тут...ну, можу виділити гру Вашингтона. Я і розкусив його мотиви не відразу, і як антагоніст він був нічого так, але це один актор на весь фільм. Інших було мало або з ними просто не було сцен, як з Паскалем, який є хорошим актором.
Але свою оцінку з Imbd фільм заслуговує. Вище "6" я б йому точно не дав. Порадувала поява кількох старих персонажів (я щиро здивувався побачити того ж сенатора що й 25 років тому), а володар завойованого міста з перших хвилин фільму навіяв приємні спогади про серіал "Спартак", де цей же харизматичний пан грав "тренера" гладіаторів або ж посланця персів у Спарту зі знаменитого мему)
Найгірше тут те, що сам же режисер оригіналу зіпсував свій шедевр. Студії часто в пориві за грошима роблять погані сиквели та подальші продовження. Чому це було треба пану Скотта...хто зна, але прикро.
6 з 10. До перегляду раджу лише якщо не боїтеся зіпсувати враження про перший фільм. Переглянувши цей, вже якось не виходить викинути з голови, що вони пов'язані, але Гладіатор І все одно прекрасне кіно детальніше
"Гладіатор II": Велична оболонка без душі.
Понад два десятиліття ми чекали на продовження легендарного «Гладіатора», але, на жаль, друга частина виявилась радше спробою зняти тінь з оригіналу, ніж її гідним спадкоємцем. Незважаючи на розмах декорацій і солідний бюджет, фільм не зміг відтворити головного — емоційної глибини та драматичної напруги, які зробили перший «Гладіатор» культовим. Нова історія виглядає як калька з шаблонних сюжетів про помсту, без тієї щирості, що колись зачіпала за живе.
Головний герой Ганно не викликає співпереживання: його мотивація нечітка, а розвиток персонажа — поверхневий. Сценарій перенасичений діалогами, які звучать пафосно, але порожньо. Нові антагоністи — бляклі, позбавлені харизми Коммода у виконанні Фенікса.
Бої на арені хоч і видовищні, але швидко набридають через зловживання CGI і надмірний монтаж. Рідлі Скотт намагається компенсувати брак емоцій екшеном, але навіть найкривавіші сцени не здатні схвилювати, бо ставка на емоційний зв’язок — провалена. І хоч фільм намагається грати на ностальгії (зі згадками про Максимуса і музику в стилі Ганса Циммера), це більше схоже на дешеву маніпуляцію, ніж на чесну повагу до першоджерела.
Вердикт:
«Гладіатор II» — це технічно вражаюче, але духовно порожнє продовження, що не витримує порівняння з оригіналом. Фільм більше турбується про масштаб, ніж про зміст. Іноді краще не чіпати класику. детальніше
Понад два десятиліття ми чекали на продовження легендарного «Гладіатора», але, на жаль, друга частина виявилась радше спробою зняти тінь з оригіналу, ніж її гідним спадкоємцем. Незважаючи на розмах декорацій і солідний бюджет, фільм не зміг відтворити головного — емоційної глибини та драматичної напруги, які зробили перший «Гладіатор» культовим. Нова історія виглядає як калька з шаблонних сюжетів про помсту, без тієї щирості, що колись зачіпала за живе.
Головний герой Ганно не викликає співпереживання: його мотивація нечітка, а розвиток персонажа — поверхневий. Сценарій перенасичений діалогами, які звучать пафосно, але порожньо. Нові антагоністи — бляклі, позбавлені харизми Коммода у виконанні Фенікса.
Бої на арені хоч і видовищні, але швидко набридають через зловживання CGI і надмірний монтаж. Рідлі Скотт намагається компенсувати брак емоцій екшеном, але навіть найкривавіші сцени не здатні схвилювати, бо ставка на емоційний зв’язок — провалена. І хоч фільм намагається грати на ностальгії (зі згадками про Максимуса і музику в стилі Ганса Циммера), це більше схоже на дешеву маніпуляцію, ніж на чесну повагу до першоджерела.
Вердикт:
«Гладіатор II» — це технічно вражаюче, але духовно порожнє продовження, що не витримує порівняння з оригіналом. Фільм більше турбується про масштаб, ніж про зміст. Іноді краще не чіпати класику. детальніше
Серйозно. Навіщо? Перша частина була завершеною. Історія Максимуса — крапка. Сльози, музика Циммера, пісок арени — все. Кінець. Великий, сильний, гідний.
А тут… якесь непорозуміння.
Фільм виглядає дорого. Знято гарно. Але душі нема. Просто набір сцен: хтось кричить, хтось махає мечем, щось підривається, все дуже голосно — і ні про що. Весь фільм ніби хоче бути продовженням легенди, але не знає, як. І замість того, щоб дати нову історію, просто експлуатує стару.
Головний герой — ну ок, але не чіпляє. Ти не співпереживаєш йому. Він не Максимус, і навіть не близько. А намагання втиснути в сюжет політику, інтриги, релігійні символи — виглядає як відчайдушна спроба зробити фільм глибшим, ніж він є.
Найгірше — це відчуття, що тебе обманули. Типу: «Ти любив перший фільм? На, отримай ще трохи піску й мечів. Не працює? Ну хоч музика схожа!»
Залишився післясмак — як після дешевого сиквелу до улюбленої книжки. Хотіли оживити легенду, а зробили мляву копію з пафосом і нульовим емоційним ударом. детальніше
А тут… якесь непорозуміння.
Фільм виглядає дорого. Знято гарно. Але душі нема. Просто набір сцен: хтось кричить, хтось махає мечем, щось підривається, все дуже голосно — і ні про що. Весь фільм ніби хоче бути продовженням легенди, але не знає, як. І замість того, щоб дати нову історію, просто експлуатує стару.
Головний герой — ну ок, але не чіпляє. Ти не співпереживаєш йому. Він не Максимус, і навіть не близько. А намагання втиснути в сюжет політику, інтриги, релігійні символи — виглядає як відчайдушна спроба зробити фільм глибшим, ніж він є.
Найгірше — це відчуття, що тебе обманули. Типу: «Ти любив перший фільм? На, отримай ще трохи піску й мечів. Не працює? Ну хоч музика схожа!»
Залишився післясмак — як після дешевого сиквелу до улюбленої книжки. Хотіли оживити легенду, а зробили мляву копію з пафосом і нульовим емоційним ударом. детальніше
Ну що ж... Давайте залишимо у спокої такі цікаві та потрібні питання, як "навіщо?" і "чому?", які задавати відомому діду -режисеру, що зняв десятки офігезних і таку ж саму кількість відверто посередніх фільмів, напевне, не пасує. Він - неодноразовий номінант та лауреат різноманітних премій та останнім часом дозволяє собі такі категоричні заяви, що розумієш - манія величі, професіоналізм, егоїзм та старечий запал сплелись докуи і танцюють танго... Але він зняв те, що хотів. Бо має таке право. А Ви, любі глядачі, дивіться...
Історія занепаду Римської імперії часів після смерті Марка Аврелія продовжується через призму кривавих гладіаторських боїв та натягнуту за вуха історію сина головного героя першої частини. Та й іноді сам Рассел Кроу мелькає в кадрі у флешбеках. Історія така собі, на любителя, але якось зв'язана докупи і старається завершити коло. Знову змови, вбивства, лють, помста, смерть імператора... Але це коло не вражає. Бракує трагізму історії Кроу, хоч і тут є за що мстити і кого захищати, бракує харизми головного героя, і тут тільки грецький ніс Мескаля не врятує. Бракує тих глядачів та підтексту, що були 24 роки тому, коли ще не було кінокоміксів, і тільки починались глобальні історії Гаррі Поттера та Володарів Перснів, - у 2000 році це була дійсно епічна, драматична та трагічна історія.
Зараз "Гладіатор 2" - красиве, вторинне та шаблонне кіно, продовження за принципом більше та швидше - носороги та акули на арені Колізею, два схибнуті імператори замість одного, більше крові, більше змов на хвилину екранного часу. Ну й звичайно, менше сенсу... Не все так погано, бо є Вашингтон, Паскаль, Нільсен - ця стара акторська гвардія старається щось відіграти, дати якусь шекспірівську трагедію. Але тому, бляха, не віриш... Все якось пафосно, передабчливо і швидко... Особливо ближче до закінчення історії, коли треба звести все докупи і дати пояснення. Просто пафосний кінець із жирним акцентом на продовження.
Очікувати, що теперішні фільми Рідлі Скотта, будуть тримати марку його попередніх історій я перестав після "Прометея", бачити сюжет в його масштабних історіях - після "Наполеона". Зрештою, я отримав те, на що і сподівався - беззмістовне та пафосне епічне дійство, подивитись і забути. "Гладіатор" був віхою у кінематографі на перетині тисячоліть, його продовження стало одним із сотень розважальних фільмів середини 20-х. Ні честі, ні слави... детальніше
Історія занепаду Римської імперії часів після смерті Марка Аврелія продовжується через призму кривавих гладіаторських боїв та натягнуту за вуха історію сина головного героя першої частини. Та й іноді сам Рассел Кроу мелькає в кадрі у флешбеках. Історія така собі, на любителя, але якось зв'язана докупи і старається завершити коло. Знову змови, вбивства, лють, помста, смерть імператора... Але це коло не вражає. Бракує трагізму історії Кроу, хоч і тут є за що мстити і кого захищати, бракує харизми головного героя, і тут тільки грецький ніс Мескаля не врятує. Бракує тих глядачів та підтексту, що були 24 роки тому, коли ще не було кінокоміксів, і тільки починались глобальні історії Гаррі Поттера та Володарів Перснів, - у 2000 році це була дійсно епічна, драматична та трагічна історія.
Зараз "Гладіатор 2" - красиве, вторинне та шаблонне кіно, продовження за принципом більше та швидше - носороги та акули на арені Колізею, два схибнуті імператори замість одного, більше крові, більше змов на хвилину екранного часу. Ну й звичайно, менше сенсу... Не все так погано, бо є Вашингтон, Паскаль, Нільсен - ця стара акторська гвардія старається щось відіграти, дати якусь шекспірівську трагедію. Але тому, бляха, не віриш... Все якось пафосно, передабчливо і швидко... Особливо ближче до закінчення історії, коли треба звести все докупи і дати пояснення. Просто пафосний кінець із жирним акцентом на продовження.
Очікувати, що теперішні фільми Рідлі Скотта, будуть тримати марку його попередніх історій я перестав після "Прометея", бачити сюжет в його масштабних історіях - після "Наполеона". Зрештою, я отримав те, на що і сподівався - беззмістовне та пафосне епічне дійство, подивитись і забути. "Гладіатор" був віхою у кінематографі на перетині тисячоліть, його продовження стало одним із сотень розважальних фільмів середини 20-х. Ні честі, ні слави... детальніше
відповідь
Не кому не нужна ця війна !!!!
Відповів: Oleg Sorokopyd2025/03/04 20:24:32
Фільм говорить сам засебе що треба мір во всем мір.!!!!Не кому не нужна ця війна !!!!