Рецензія №1241

Чергове продовження, якого ніхто не просив. Тут є якийсь сюжет, тут є досить багато екшену (навіть мабуть більше, ніж у першій частині). І також тут є драма. Словом, рівно всі ті складові, які зробили перший фільм як успішним, так і культовим. І всі вони зовсім не працюють так, як 25 років тому.

Причина перша - не ті часи. Люди надто звикли до всього цього. За ці роки вийшла незліченна купа як хороших стрічок, так і непотребу, але всі вони заполонили всі ті прошарки, які ще були порожні у 2000 році і в які зміг вклинитися перший Гладіатор. Так, до нього вистачало і історичних, і героїчних драм, але він став еталоном та апогеєм завдяки чудовому сценарію, прекрасній режисурі, чудовій грі акторів, особливо двох основних - Кроу та Фенікса.

Причина друга - не ті часи. Тут вже про інше) Все, що раніше актори виконували на майданчику віяло реалістичністю. Бій на арені за участі справжніх тигрів? Звісно, хай ще й пару раз титульного актора цапнуть по спинці. Мабуть єдині сцени з першого фільму, які я можу пригадати з явною комп'ютерною графікою - зображення Колізею з різних ракурсів. Все. Тут же купа всього привертає увагу, та ще й CGI не найвищої якості, від тварин до корабельних боїв. У боях видно, як актори просто махають зброєю метр над головами суперників, показуючи, що цей бій - постанова. Дідько, як же я щоразу ностальгую, коли бачу якісні кадри з боїв у фільмах до 2000 та трішки після них. Вирізки з тренувань Крістенсена та Макгрегора з приквелів Зоряних Війн - вишенька. Кращих втілень фехтування у стрічках з тих часів і дотепер мабуть я вже не побачу.


Причина третя - драма. Я не можу сказати, що придумана тут історія не заслуговує бути причиною для протагоніста переживати рівно те ж, як це було з Максимумом. Тут радше річ у грі акторів або недопрацювання режисера, який вирішив що ось такий кадр добре передасть емоції і стан героїв. Не передав. Жоден із кадрів фільму, що триває 2 з половиною години. Я назавжди запам'ятав сцену, де заслинений у сльозах Максимус оплакує дружину, цілуючи її ступні. Там драма відчувалася прекрасно і передавалась глядачеві, хоч я передивлявся першу частину прямо перед другою і Рассел Кроу також місцями недогравав, але якісних моментів там 95%, на мою особисту думку. Тут...ну, можу виділити гру Вашингтона. Я і розкусив його мотиви не відразу, і як антагоніст він був нічого так, але це один актор на весь фільм. Інших було мало або з ними просто не було сцен, як з Паскалем, який є хорошим актором.

Але свою оцінку з Imbd фільм заслуговує. Вище "6" я б йому точно не дав. Порадувала поява кількох старих персонажів (я щиро здивувався побачити того ж сенатора що й 25 років тому), а володар завойованого міста з перших хвилин фільму навіяв приємні спогади про серіал "Спартак", де цей же харизматичний пан грав "тренера" гладіаторів або ж посланця персів у Спарту зі знаменитого мему)
Найгірше тут те, що сам же режисер оригіналу зіпсував свій шедевр. Студії часто в пориві за грошима роблять погані сиквели та подальші продовження. Чому це було треба пану Скотта...хто зна, але прикро.

6 з 10. До перегляду раджу лише якщо не боїтеся зіпсувати враження про перший фільм. Переглянувши цей, вже якось не виходить викинути з голови, що вони пов'язані, але Гладіатор І все одно прекрасне кіно