Якість:
1080p
Рік виходу:
Вік. рейтинг:
18
Країна:
Режисер:
Тривалість:
2 год 12 хв
Мова озвучення:
Український (Uaflix)

7.2/208000
Дивитися фільм Носферату в HD якості безкоштовно
Коментарі
203
чуючи на другому плані, оригінальну озвучку, розумієш наскільки недоречно підібраний жіночий голос)
26.01.2025 - Додано нове озвучення: двоголосий закадровий
Uaflix
10.04.2025 - Додано нове озвучення: Субтитри
28.04.2025 - Оновлено на кращий реліз.
Про що фільм "Носферату":
Події відбуваються в Німеччині в 1838 році, і слідують історії Томаса Хаттера та його дружини Еллен. Хаттер відправляється у справах до гір Трансильванії, в Карпатах. Він там, щоб укласти угоду з графом Орлоком, хворим аристократом, який хоче купити новий будинок у районі Хаттера, маєток Грюнвальд. Томас вирушає в подорож, залишаючи Еллен з її найкращою подругою, вагітною Анною Гардінг, її чоловіком Фрідріхом та їхніми двома доньками.
Після складної та зловісної подорожі, наповненої жахливими переживаннями, Томас зупиняється в таверні, де місцеві жителі попереджають його про небезпеку подорожі. Вночі він бачить сон, або думає, що бачить сон, про полювання на вампірів у лісі, але навіть бруд на його черевиках не заважає йому пройти останні кілометри до його призначення, і він нарешті отримує підвіз у примарній кареті Орлока...
Після складної та зловісної подорожі, наповненої жахливими переживаннями, Томас зупиняється в таверні, де місцеві жителі попереджають його про небезпеку подорожі. Вночі він бачить сон, або думає, що бачить сон, про полювання на вампірів у лісі, але навіть бруд на його черевиках не заважає йому пройти останні кілометри до його призначення, і він нарешті отримує підвіз у примарній кареті Орлока...
Новини та цікаві факти про фільм:
Дивитися ще серіали і кінофільми українською
Рецензії
Велика посна хуйня на 2 години. Нові ідеї? Ні. Цигани вкрали коня? Так. А звук як? Персонажі говорять тихо - двері скриплять голосно. Та і не лише двері, а буквально все середовище голосніше ніж персонажі. Антагоніст робить два вдихи на кожну букву, ніби заряджає магазин, щоб видати кулеметну чергу аж з двох слів підряд. Хоп, перезаряджання. Вдих-Вдих. Нова фраза. Вдих-Видих. Так ніби іншим способом показати втому і старість ну ніяк не можна було. Вдих-Видих. Це єдиний Дракула за якого переживаєш. Думаєш, може йому якихось апельсинів купити, чи що. Може курс вітамінів пройти. Бо він виглядає настільки погано ніби в тій труні йому щоночі вмикають новий альбом Потапа.
Сюжет. З відомої точки А(Вюрцбург) у невідому точку Б відправляється бравий козак на коні. Невідома - бо нам не кажуть. Десь в Карпатах. Певне Румунія не заплатила за рекламу, або режисер не розуміє наскільки Карпати величезна територія. В цілому, наш герой хлопець тямучий і жвавий. Скаче на коні 1500км і навіть комір не замастив. Проте 5 хв у замку віч-на-віч із вампіром і він ввесь мокрий. Ось так автор демонструє нам силу чистого зла. Так, не судіть строго. Дракула все-таки на пенсії. Жах і параліч, послабшав. Тепер його інструменти це - надмірне потовиділення і підняття температури.
Монтаж. Зміна планів для покоління тік-току. В окремих моментах буквально один план на одну секунду хронометражу. Великий план-Загальний План, Стіна-Ворота-Стіна, Персонаж-Труна-Персонаж-Труна-Персонаж-Труна. Певне таким чином монтажер подавав нам сигнал S.O.S.? Хто знає абетку Морзе розкажіть нам! Можливо там людині потрібна допомога. Крім того, дуже вміло використовують рухи камери: тут і ліворуч, і праворуч, вниз-вгору, вперед-назад. Там якийсь до біса крутий штатив був.
Звук. Окремий осиновий кіл у серце глядачів. У цьому фільмі вас лякатимуть звуком. "Крик". Бо випадкові звукові доріжки або доріжки ефектів. "Писк". З'являються там де треба і не треба. Скрегіт, важке дихання, стукіт серця, гавкіт собак, стогнання, пищання, шипіння, спів, схлипування, шморгання, свист - за довбешся все перераховувати. І це лише ефекти, а ще десяток інструментів які постійно гупають, свистять, бриньчать, гудуть. Ну і крик чайки. Чайка....
Повертаємось до сюжету. Наш закоханий парубок сідає на коня і скаче назад додому. Цього разу він долає тих самих 1500км і повертається втомленим зі рясною рослинністю на обличчі. Хоч якийсь прояв важкої дороги. Цікавий, факт, що Носферату прибуває пізніше хлопця, хоча вирушив раніше. Мабуть, його ставка, дібратися з Карпат в центр Німеччини на човні, не зіграла. Далі зло убиває всіх кого хоче, окрім головної героїні. Від неї він прагне кохання. Вона відмовляє. Він дає їй три дні, або примусить. Блять, в чому сенс трьох днів? Якщо ти її можеш примусити, то чому не примушуєш зараз? А якщо ти їй дав час подумати та вирішити то чому тоді будеш потім примушувати?
Загалом, мене нудить від цього фільму. Не логічний, не страшний, погано змонтований, надмірно пафосний, з купую посилань на класику кінематографа. Порадьте його тим кого не любите. детальніше
Сюжет. З відомої точки А(Вюрцбург) у невідому точку Б відправляється бравий козак на коні. Невідома - бо нам не кажуть. Десь в Карпатах. Певне Румунія не заплатила за рекламу, або режисер не розуміє наскільки Карпати величезна територія. В цілому, наш герой хлопець тямучий і жвавий. Скаче на коні 1500км і навіть комір не замастив. Проте 5 хв у замку віч-на-віч із вампіром і він ввесь мокрий. Ось так автор демонструє нам силу чистого зла. Так, не судіть строго. Дракула все-таки на пенсії. Жах і параліч, послабшав. Тепер його інструменти це - надмірне потовиділення і підняття температури.
Монтаж. Зміна планів для покоління тік-току. В окремих моментах буквально один план на одну секунду хронометражу. Великий план-Загальний План, Стіна-Ворота-Стіна, Персонаж-Труна-Персонаж-Труна-Персонаж-Труна. Певне таким чином монтажер подавав нам сигнал S.O.S.? Хто знає абетку Морзе розкажіть нам! Можливо там людині потрібна допомога. Крім того, дуже вміло використовують рухи камери: тут і ліворуч, і праворуч, вниз-вгору, вперед-назад. Там якийсь до біса крутий штатив був.
Звук. Окремий осиновий кіл у серце глядачів. У цьому фільмі вас лякатимуть звуком. "Крик". Бо випадкові звукові доріжки або доріжки ефектів. "Писк". З'являються там де треба і не треба. Скрегіт, важке дихання, стукіт серця, гавкіт собак, стогнання, пищання, шипіння, спів, схлипування, шморгання, свист - за довбешся все перераховувати. І це лише ефекти, а ще десяток інструментів які постійно гупають, свистять, бриньчать, гудуть. Ну і крик чайки. Чайка....
Повертаємось до сюжету. Наш закоханий парубок сідає на коня і скаче назад додому. Цього разу він долає тих самих 1500км і повертається втомленим зі рясною рослинністю на обличчі. Хоч якийсь прояв важкої дороги. Цікавий, факт, що Носферату прибуває пізніше хлопця, хоча вирушив раніше. Мабуть, його ставка, дібратися з Карпат в центр Німеччини на човні, не зіграла. Далі зло убиває всіх кого хоче, окрім головної героїні. Від неї він прагне кохання. Вона відмовляє. Він дає їй три дні, або примусить. Блять, в чому сенс трьох днів? Якщо ти її можеш примусити, то чому не примушуєш зараз? А якщо ти їй дав час подумати та вирішити то чому тоді будеш потім примушувати?
Загалом, мене нудить від цього фільму. Не логічний, не страшний, погано змонтований, надмірно пафосний, з купую посилань на класику кінематографа. Порадьте його тим кого не любите. детальніше
Як той, хто прочитав оригінал Брема Стокера, хочу сказати, що даний фільм це безжалісне публічне знущання над світовою класикою. Так, робота оператора, і якість картинки, загалом, на високому рівні, але повісточка перевернула самі основи з ніг на голову. Чоловік у цьому фільмі, або хворий маніяк, або сльозливе сцикло, або пригнічувач жінок, або безпорадний дід - інші архетипи просто відсутні, в той час як головна героїня(а у фільмі головна саме вона, і ніхто інший), принижене "патріархальним" світом, ніби принесене йому в жертву, цнотливе безневинне створіння, котре задихається в неволі і прагне до свободи(самовираження?), котру ніхто не хоче чути. І (СПОЙЛЕР), вона, і тільки вона сама, не дивлячись на усе це і є рятівницею всього і всіх, і як Ісус помирає(за наші гріхи?).
Ідея, сама по собі, може й непогана, але навіщо, не побоюсь цього слова, паплюжити нею безсмертну класику? гадаю відповідь проста - без носферату, без Стокера, чи пращура, у вигляді перешої кіноадаптації, на "голу" задумку автора, ніхто б не купився, як би цинічно це не звучало.
І, коли у світі, здається, уже всім стало очевидно, що повісточка остогидла всім, з очевидних причин, режисер цього візуально шедевра, озброєний бочкою дьогтя, намагається застрибнути в потяг, який, хоч і не давно, але пішов.
Як висновок, всім раджу прочитати твір Брема Стокера, котрий зробив фільм світовою класикою,а не навпаки. Твір про справжнє братерство(не тільки чоловіче), хоробрість, самопожертву, та всепереможне кохання. Про все те, чого немає в цьому фільмі.
І так, озвучка, і справді, ну дуже не дуже. детальніше
Ідея, сама по собі, може й непогана, але навіщо, не побоюсь цього слова, паплюжити нею безсмертну класику? гадаю відповідь проста - без носферату, без Стокера, чи пращура, у вигляді перешої кіноадаптації, на "голу" задумку автора, ніхто б не купився, як би цинічно це не звучало.
І, коли у світі, здається, уже всім стало очевидно, що повісточка остогидла всім, з очевидних причин, режисер цього візуально шедевра, озброєний бочкою дьогтя, намагається застрибнути в потяг, який, хоч і не давно, але пішов.
Як висновок, всім раджу прочитати твір Брема Стокера, котрий зробив фільм світовою класикою,а не навпаки. Твір про справжнє братерство(не тільки чоловіче), хоробрість, самопожертву, та всепереможне кохання. Про все те, чого немає в цьому фільмі.
І так, озвучка, і справді, ну дуже не дуже. детальніше
Граф Дракула, Орлок чи називайте як хочете цього вампіра - культовий персонаж кінематографу. Про нього зняли стільки фільмів і в стількох жанрах, що легко збитись з рахунку. Це і комедії, і анімація, і трагічні драми, ну й найпопулярніші і наймасовіші - трилери-жахи-горори. Тому коли такий своєрідний митець як Еггерс вирішив зняти свою версію, причому взявши за базу той самий фільм на початку розвитку кіно, - стало досить цікаво. Враховуючи стиль автора і його ухил на естетику у кадрі та натуралізм в акторській грі. "Маяк" мені запам'ятався і навіть сподобався, а от з фільмами з Тейлор-Джой якось не склалось. "Носферату" ж на даний момент - це дійсно топова та найкраща робота митця.
Спочатку був страх того, що побачу художню театральну виставу, повну алегорій та метафор, та, звичайно, натуралізму. Останній залишився і прекрасно вписався у сюжет. Навіть без крові... Достатньо хлюпаючих звуків, стогонів, хрипів, щурів, чуми та істерик. Саспенсу небагато, але тут він і не потрібен, достатньо гри з тінями, похмурої атмосфери та моторошних звуків. Одним словом, операторська робота на висоті.
Актори зіграли прекрасно. Лілі Роуз-Депп буквально вжилась у роль трагічної нареченої, іноді грає настільки з надривом, що починаєш сумніватись у психічному здоров'ї - причому не персонажу, а самої акторки. Що є доказом відмінної гри... Скашгорд замаскований настільки, що впізнати у цій почварі щось близьке до людської істоти нереально, але його рухи і фрази-плювки - філігранно вивірені. Голт - непогано, Аарон "Крейвен" Тейлор-Джонсон теж ідеально вписався в роль брутального і тупуватого магната. Але Дефо... Це щось! Реально перфоманс і те, що тримає та склеює кожну сцену з його участю у другій частині фільму.
Що ж до сценарію та режисури, то тут є деякі питання. Історія достатньо проста, прямолінійна та стара, як світ. Вигадати щось нове пробували вже не раз, але розказати зі своєї точки зору та користуючись улюбленим набором інструментів зуміє не кожен. Роберт Еггерс зміг. Причому для мене це перший його фільм, де не стільки про форму подачі, як про сюжет та комерційний успіх. Тут він в першу чергу, режисер і сценарист, а не художник. Чи це погано і крок назад? Залежно від точки зору... Його стиль є і буде ще довгий час досить впізнаваним, а додати трохи фішок комерційного кіно для охоплення широкої аудиторії - чому б і ні.
"Носферату" - відмінна та якісна робота. Комусь може забракнути трагізму графа фільму Копполи, хтось згадає похмурість у фільмі Герцога, але Орлок Еггерса - зло у чистому вигляді, яке не шукає прихованих мотивів, а шукає того, від чого йому було добре. Здоровий і чесний егоїзм. Все по-людськи, як для вампіра... Тому, можливо, йому далеко до того, що за думками деяких критиків є "найкращим фільмом року", але це, однозначно, той витвір, що міцний не тільки зсередини, а й ззовні. Історія, стиль, акторська гра та сенс - в кожному кадрі та рішенні. детальніше
Спочатку був страх того, що побачу художню театральну виставу, повну алегорій та метафор, та, звичайно, натуралізму. Останній залишився і прекрасно вписався у сюжет. Навіть без крові... Достатньо хлюпаючих звуків, стогонів, хрипів, щурів, чуми та істерик. Саспенсу небагато, але тут він і не потрібен, достатньо гри з тінями, похмурої атмосфери та моторошних звуків. Одним словом, операторська робота на висоті.
Актори зіграли прекрасно. Лілі Роуз-Депп буквально вжилась у роль трагічної нареченої, іноді грає настільки з надривом, що починаєш сумніватись у психічному здоров'ї - причому не персонажу, а самої акторки. Що є доказом відмінної гри... Скашгорд замаскований настільки, що впізнати у цій почварі щось близьке до людської істоти нереально, але його рухи і фрази-плювки - філігранно вивірені. Голт - непогано, Аарон "Крейвен" Тейлор-Джонсон теж ідеально вписався в роль брутального і тупуватого магната. Але Дефо... Це щось! Реально перфоманс і те, що тримає та склеює кожну сцену з його участю у другій частині фільму.
Що ж до сценарію та режисури, то тут є деякі питання. Історія достатньо проста, прямолінійна та стара, як світ. Вигадати щось нове пробували вже не раз, але розказати зі своєї точки зору та користуючись улюбленим набором інструментів зуміє не кожен. Роберт Еггерс зміг. Причому для мене це перший його фільм, де не стільки про форму подачі, як про сюжет та комерційний успіх. Тут він в першу чергу, режисер і сценарист, а не художник. Чи це погано і крок назад? Залежно від точки зору... Його стиль є і буде ще довгий час досить впізнаваним, а додати трохи фішок комерційного кіно для охоплення широкої аудиторії - чому б і ні.
"Носферату" - відмінна та якісна робота. Комусь може забракнути трагізму графа фільму Копполи, хтось згадає похмурість у фільмі Герцога, але Орлок Еггерса - зло у чистому вигляді, яке не шукає прихованих мотивів, а шукає того, від чого йому було добре. Здоровий і чесний егоїзм. Все по-людськи, як для вампіра... Тому, можливо, йому далеко до того, що за думками деяких критиків є "найкращим фільмом року", але це, однозначно, той витвір, що міцний не тільки зсередини, а й ззовні. Історія, стиль, акторська гра та сенс - в кожному кадрі та рішенні. детальніше