Бітлджюс Бітлджюс

"Бітлджюс Бітлджюс" — це такий фільм, який, як хороший коктейль, викликає незабутні враження, навіть якщо ти не певен, з чого він складається. Тим Бертон знову на сцені, і ця його стрічка просто наповнена фірмовим дивакуватим шармом та гумором.


Сюжет розгортається довкола пари привидів, що намагаються вигнати нових власників зі свого будинку. І тут у гру вступає сам Бітлджюс — чарівно-негідний демон, який спеціалізується на "екзорцизмі живих". Як завжди, ситуація виходить з-під контролю, і далі все йде за схемою "чим гірше — тим краще".

Сам сюжет настільки дивний і абсурдний, що в якийсь момент ти просто відпускаєш всі логічні ниточки і пірнаєш у вир подій. Фільм грається з життям і смертю, і при цьому не втрачає свого темного гумору.


Майкл Кітон у ролі Бітлджюса — це майстер-клас із комедійної гри. Його персонаж настільки відразливий і водночас неймовірно харизматичний, що ти не можеш відірватися від його енергетики. Кітон настільки вжився в роль, що, здається, його хаотичність розриває екран.

Вайнона Райдер в ролі Лідії, готичної підлітки з мертвим поглядом, додає цьому хаосу нотку глибини і серйозності. Її персонаж — своєрідний якір для всього цього божевілля. Вона наче каже глядачу: "Так, я теж не знаю, що тут відбувається, але це весело". Джина Девіс і Алек Болдуін грають "солодку" пару привидів, яка просто хоче повернути свій дім, і їхні образи додають м'якості в загальний абсурд.


Тим Бертон — майстер своєї справи. Він змішує свій фірмовий стиль — готичний хорор з дивними персонажами і темним гумором — у фільмі, де кожен кадр виглядає як витвір мистецтва. Його світи завжди дещо перекручені, але це і є чарівність Бертонівських картин. Він вдало балансує між казковою дурістю і справжньою людською трагедією, роблячи фільм доступним і для дорослих, і для підлітків.


Візуально стрічка — це класика готичного кіно. Світ Тіма Бертона насичений строкатими кольорами і сюрреалістичними декораціями. Пластикові змії, химерні монстри і похмурий дизайн роблять фільм одночасно приємно дивним і трохи жахливим, але не надто. Бертон любить балансувати на грані абсурду, і в цьому випадку він перевершив самого себе.


"Бітлджюс Бітлджюс" — це фільм, який не потребує пояснень. Ти просто дивишся, смієшся, трохи злякаєшся і врешті решт залишаєшся з думкою: "Що це було, і чому мені це сподобалося?". Тим Бертон вкотре довів, що є справжнім майстром створення чарівних світів, де нормальність — це зайва річ.

Фільм настільки несерйозний, що ти просто розслабляєшся і дозволяєш йому себе розважати. Але, як і у будь-якого фільму, є свої недоліки. Деякі моменти здаються занадто фантасмагоричними, і іноді сюжетні лінії губляться в потоці божевільних подій.


Моя оцінка — 9/10. Це справжній шедевр готичного гумору і фантазії, але можливо не для всіх. Якщо ви готові до хаотичної мандрівки по світу Бертона з харизматичним Майклом Кітоном у ролі головного дивака — цей фільм для вас. детальніше

🔥 «БІТЛДЖЮС, БІТЛДЖЮС»
⠀
🎞 Жанр: фентезі, комедія, жахи
⠀
❤️ Усім привіт!
Чесно кажучи, не очікував, що знову так швидко будемо обговорювати «Бітлджюса», але другий фільм вже доступний онлайн. Переглянувши його, не втримався і вирішив написати розгорнуту рецензію — більше ніж просто кілька слів у сторісах. Спочатку планував зробити огляд на «Джокера 2», але вибрав «Бітлджюса» — він мені ближчий. Проте, рецензія на «Джокера» теж буде, але трохи згодом.
Чи варто було знімати продовження аж через 36 років? Чи, можливо, Тім Бертон зробив помилку? Спробую відповісти на це питання нижче.
⠀
👻 Я великий шанувальник Тіма Бертона і його творчості (навіть дивакуватий «Марс атакує» по-своєму люблю). Його стиль завжди викликав у мене незвичайні емоції — щось нове, що ніби ніколи не було в моєму житті. Іноді мені навіть некомфортно, але водночас я в екстазі. Це важко пояснити, але саме так впливає його стиль на мою свідомість. Якщо в дитинстві перший «Бітлджюс» лякав мене своїми духами і монстрами, то десь у 14 років я став його найбільшим фанатом. І коли мене запитують, яку роботу Бертона я вважаю найкращою, без вагань обираю «Бітлджюса». Хоч це була всього лише друга робота режисера, саме на цьому фільмі народився той самий Тім Бертон, якого ми знаємо і любимо. Стиль, що пройшов через багато його культових робіт, виник саме тут.
⠀
Тож коли оголосили про сиквел, у мене не було сумнівів щодо його якості.

👻 Вже з перших хвилин сиквел дає зрозуміти: Тім Бертон віддає шану не лише собі, але й оригінальному фільму та його шанувальникам. Продовження зберігає ту ж атмосферу — запальну, дивну, смішну і абсолютно божевільну. Тім продовжує грати з глядачем, абсурд залишається на місці, а замість сучасної графіки на екрані панують ляльки типу Боба і самого Бітлджюса, який викочує очі з орбіт, дивлячись на свою колишню. Якщо переживали за те, чи поважатимуть оригінал — не хвилюйтесь, це той самий «Бітлджюс», але на сучасний лад.
⠀
Гумор також залишився дивним і винахідливим. Глядачу пропонують сміятися з речей, з яких зазвичай не сміються, але через абсурдність ситуацій вони працюють чудово.
⠀
Фінал та музичний номер, хоч і не глибокі, як у «Джокері 2», але це був типовий Бертон — гротескний, цікавий і все ще дивний. Це неймовірно.
⠀
👻 Сценарій не можна назвати геніальним. Іноді сюжет стрибає з одного на інше, заплутуючи глядача. Багато персонажів, як нових, так і старих, але найкраще розкритий лише персонаж Дженни Ортеги. Інші, як-от головна лиходійка, майже не отримують розвитку. Ми знаємо лише мотив її бажання повертнути, чи то знищити Бітлджюса, але її характер залишається загадкою. В кінці її просто зливають, не залишивши жодного сліду. Хоча Моніка Белуччі, що грає її, була неймовірною. Ще один персонаж, який вбив своїх батьків і хотів оживити себе, також зникає дуже швидко, хоча це було комічно, і він заслуговував на це.
⠀
Попри ці недоліки, дивитися фільм все одно цікаво. Це знову захоплююча подорож у загробний світ, сповнена дивних краєвидів та ще більш дивних мешканців.
⠀
✨ Акторський склад — це ще один великий плюс фільму. Видно, як усі насолоджуються своїми ролями, особливо Майкл Кітон і Віллем Дефо. Вони відриваються на повну, і це приємно бачити! Кітону 73, але енергії в нього більше, ніж у молодих акторів! Браво!
Вайнона Райдер та Дженна Ортега теж вражають — їхня хімія настільки сильна, що без сумнівів вірю, що вони грають матір і доньку. Джастін Теру, Моніка Белуччі, Денні ДеВіто і Кетрін О'Хара також чудові, хоч і з меншою кількістю екранного часу.

🎬 Висновок
⠀
Це дивне, абсурдне, смішне, яскраве кіно. Якщо одним словом — це УНІКАЛЬНЕ КІНО. Це УНІКАЛЬНИЙ ТІМ БЕРТОН. Я аплодував стоячи після закінчення фільму — це була ностальгія і кайф. Фанатам Тіма Бертона та першого фільму обов'язково до перегляду. А якщо ви ще не фанат — станьте ним. Додайте нових емоцій у своє життя і насолоджуйтесь!
⠀
🍅 9/10!
⠀ детальніше