Всі частини Онг-Бак українською

«Онг-Бак» складається з трьох тайських фільмів про бойові мистецтва, головною зіркою яких став Тоні Джаа. Саме перший фільм «Онг-Бак: Тайський воїн» (2003) перетворив Тоні Джаа на міжнародну зірку. Він грає Тінґа, молодого мешканця тайського села Нонг-Праду, якого односельці відправляють до Бангкока, щоб повернути викрадену голову священної статуї Онг-Бак. Пошуки приводять Тінґа у світ криміналу та підпільних боїв, де його навички муай-тай стають головною зброєю.
Фільм особливо прославився своєю фізичною автентичністю: Джаа сам виконав практично всі свої каскадерські трюки, а в бойових сценах не використовувалися троси чи комп'ютерна графіка. Для ролі він чотири роки тренувався в муай-боран — давній формі тайського бойового мистецтва, що передувала сучасному муай-тай. Під час зйомок актор навіть отримував травми, а в одній зі сцен його штани справді загорілися, через що він отримав опіки обличчя. Успіх «Онг-Бака» був величезним для тайського кіно: фільм із бюджетом близько 1,1 мільйона доларів зібрав понад 20 мільйонів у світовому прокаті та привернув міжнародну увагу до тайського бойового кіно.

Після успіху першої частини Тоні Джаа вирішив піти значно далі й створити зовсім іншу історію. «Онг-Бак 2: Початок» (2008) переносить події у XV століття, приблизно за кілька сотень років до першого фільму. Головним героєм стає Тієн — юнак зі знатної родини, який після загибелі батьків опиняється у світі рабства, конфліктів та політичних інтриг. Він проходить складний шлях навчання бойових мистецтв і перетворюється на надзвичайно небезпечного воїна, який прагне помститися винним у трагедії своєї родини. На відміну від першого фільму, тут Джаа не обмежився одним різновидом тайського боксу: у постановці боїв поєднали різні стилі східних єдиноборств, а сам актор створив для картини власний гібрид бойового мистецтва й тайського танцю, який отримав назву натайут.

За лаштунками «Онг-Бак 2» виявився не менш драматичним, ніж його сюжет. Виробництво сильно затягнулося, бюджет зростав, а Джаа, який уперше виступав одним із режисерів, вступив у конфлікт із продюсерами. У певний момент зйомки навіть були фактично зупинені, а сам актор на деякий час зник із виробництва. Зрештою до роботи залучили його наставника та постановника бойових сцен Панну Ріттікрі. Через проблеми з виробництвом фільм довелося завершити на своєрідному обриві, а продовженням стала третя частина.

«Онг-Бак 3: Остання битва» (2010) безпосередньо продовжує історію Тієна. Після подій другої частини герой опиняється у вкрай тяжкому становищі й за допомогою наставника поступово відновлюється, після чого йому доводиться знову зіткнутися з силами, які його переслідують. Якщо «Онг-Бак 2» значною мірою був історією становлення воїна та помсти, третя частина робить більший акцент на духовному розвитку Тієна, внутрішній рівновазі та зв'язку між бойовою майстерністю і самоконтролем. Фільм завершив сюжет, який розпочався у другій частині, причому частина матеріалу для нього походила ще з проблемного виробництва «Онг-Бака 2».