127 годин

Основою фільму «127 годин» стала реальна історія молодого альпініста, що віддає перевагу підкорюванню небезпечних вершин самотужки.

Літо 2003 року. Юний американець Арон Ральстон, життєрадісний любитель пригод і дослідник печер, направляється в каньйон Блю Джон, найкраще місце на планеті. У рюкзаку скелелаза тільки фотоапарат, ножик, сніданок і трохи води, а в голові - безтурботні думки про майбутню гірську прогулянку. В краю звивистих долин, глибоких ущелин і відшліфованих часом каменів самотність героя порушують лише дві студентки-мандрівниці, які заблукали і яким Арон влаштовує адреналінове купання в підземному озері.

Щасливий вихідний перетворюється в кошмар, коли самовпевнений підкорювач каньйону провалюється в чергову розколину, а валун зривається та намертво затискає його зап'ястя. Зрушити фатальний камінь неможливо, витягнути руку - теж, і Блю Джон, що його Арон вважав рідною домівкою, стає пасткою. Вода закінчується, сили тануть, і паніка опановує шукачів пригод, згадайте, що ніхто, включаючи матір, не знає його маршруту.