Мізері

"Мізері"
Фільм розповідає про Поля Шелдона, відомого письменника-романіста, який завершив свою серію книг про Мізері Честейн - героїну любовних романів у стилі Вікторіанської епохи. Після того, як він вирушає з готелю до Колорадо, де він писав свої книги, він потрапляє в снігову бурю і розбиває свій автомобіль. Його знаходить Енні Вілкс, колишня медсестра і найвідданіша і найфанатичніша шанувальниця його книг. Вона відвозить його у свій будинок у горах і лікує його травми. Але в процесі дізнається про долю героїні і стає все більш агресивною та насильницькою стосовно Полу, вимагаючи від нього написати нову книгу, в якій він поверне Мізері до життя.

Кеті Бейтс у ролі Енні Вілкс, безсумнівно, є найкращим втіленням персонажа книги на екрані, особливо в галузі адаптацій Кінга.

Фільм Мізері – яскравий тому приклад, у ньому досягнуто рідкісного симбіозу достовірності та кінематографічного блиску. По суті Мізері залишається вишуканим втіленням точності адаптації.

Екранізація точно повторює роман Кінга, зберігаючи клаустрофобну атмосферу і психологічну боротьбу між викрадачом і бранцем, що визначає сюжет. Точність фільму по відношенню до першоджерела, сильна гра Бейтс, взаємодія психологічної драми, історичного контексту та емоційного резонансу – все це створює шедевр.

Мізері – це не просто фільм жахів, це дослідження людської сутності та тих жахливих глибин, у які може завести одержимість. детальніше

Мізері - це справжній кошмар на сторінках. Роман, який хапає за горло і не відпускає до останньої сторінки. Це психологічний трилер у своїй найчистішій формі - без демонів, привидів чи стародавнього зла. Лише двоє людей. Один будинок. Лише страх, безсилля та повільне божевілля.
Енні Вілкс - це щось більше, ніж просто антагоністка. Вона - ходячий кошмар кожного письменника. Фанатка, яка любить настільки сильно, що готова калічити. Її настрій змінюється з ніжної турботи до неконтрольованої люті за кілька секунд. І саме ця непередбачуваність робить її настільки моторошною і водночас реальною. Це не просто лиходійка, а щось первісне, що існує поза логікою. Вона синонім божевілля.
А Пол Шелдон? Пол Шелдон - це той, хто зрозумів, що справжній жах не у вигаданих історіях, а в тому, що ти безпорадний перед чиєюсь волею. Кінг дуже точно передає цей стан - біль, виснаження, надію, що знову розбивається об реальність. І навіть коли здається, що вихід є, ти вже не впевнений, чи це не просто ще одна пастка.
Стиль? Легко, жваво, без зайвого пафосу. Кінг бере тебе за шкірку, наче кошеня і занурює в цю історію ніби у холодну воду. Раз і ти відчуваєш кожен удар. Два і кожен біль у зламаних ногах. Три і порив паніки. Тут немає місця для зайвих відступів - лише ти, Енні та чотири стіни.
А як щодо фільму? Він хороший. Через 35 років потому, як перша людина вийшла з кінозалу, ми досі його пам'ятаємо, дивимось і обговорюємо, тому - це вже своєрідна класика. Історія, яку екранізували, настільки самобутня і реальна, що зацікавлює вас сама собою. Нові персонажі, нові події. Нові інструменти, щоб налякати. Фільм вартий уваги. Проте в сучасних тенденціях його жанр можна характеризувати не більше ніж драма. Фільм не витримує випробування часом, але стає вікном ностальгії для тих хто вже його бачив. детальніше