Доберман

«Dobermann» —французький кінофільм, який віднедавна був у списку, а натхнув на прискорення челендж. Ще пригадав старого знайомого Яна із псевдонімом як у протагоніста фільму (героєм його назвати 👅 не повернеться, хіба що із префіксом "анті -").
На Rotten tomatoes хтось незграбно порівняв його з майбутнім на той момент Гаєм Річі. Мені особисто не перегукнулося. Скоріше зі співвітчизником Люком Бессоном. Жорстокий і трешовий кримінальний трилер/бойовик з незначними вкрапленнями комедії (звісно чорної). Наскільки можу зрозуміти, Венсан Кассель тоді вже не вперше вдало розганяв амплуа лютого бандита. Дивнувата роль Моніки Белуччі (вона й була каталізатором цікавості). Вельми харизматичний антагоніст Чекі Каріо (її звали Нікіта, Поцілунок дракона) Вуді Гаррельсона мені нагадав. Реалізм такий собі, але хоч не сумбурно. Дичини в сюжеті дещо присутньо, хоча загалом дивибельно. The prodigy у саундтреку кайф. Епохальна пісня. А, до речі про нацистів. Один із персонажів - 🐕 на ім'я Мацист, названий на честь персонажа Кабірії десятих. Дивився хтось? 7/10 детальніше

Зразкова чорна комедія-трилер.
На мій погляд це взагалі сама найчорніша комедія усіх часів та народів:
- Нема жодного позитивного героя.
- Сурові бандитські та поліцайські діалоги, цитати з яких і досі у наших розмовах.
- Яскраві образи з усих боків барикад)))
- Багато культової зброї.
- Ніякого хєпієнду, бандити перемогають.
- Акторська гра усіх на висоті - від Вінсана Каселя та Моніки Белучі до Чеки Каріо.
Для покоління, що має клипову псевдорозумну діяльність, фільм не знайде відклику, але у моєму топ 3 класичних чорних комедій це перше місце. Друге, зрозуміло, Pulp Fiction. А третій поділяють чорні кацапські комедії "Мама не горюй" та "Жмурки", де усі гідно зайняли свої місця еталонних паскуд та гандонів. детальніше