Рецензія №1835

«Dobermann» —французький кінофільм, який віднедавна був у списку, а натхнув на прискорення челендж. Ще пригадав старого знайомого Яна із псевдонімом як у протагоніста фільму (героєм його назвати 👅 не повернеться, хіба що із префіксом "анті -").
На Rotten tomatoes хтось незграбно порівняв його з майбутнім на той момент Гаєм Річі. Мені особисто не перегукнулося. Скоріше зі співвітчизником Люком Бессоном. Жорстокий і трешовий кримінальний трилер/бойовик з незначними вкрапленнями комедії (звісно чорної). Наскільки можу зрозуміти, Венсан Кассель тоді вже не вперше вдало розганяв амплуа лютого бандита. Дивнувата роль Моніки Белуччі (вона й була каталізатором цікавості). Вельми харизматичний антагоніст Чекі Каріо (її звали Нікіта, Поцілунок дракона) Вуді Гаррельсона мені нагадав. Реалізм такий собі, але хоч не сумбурно. Дичини в сюжеті дещо присутньо, хоча загалом дивибельно. The prodigy у саундтреку кайф. Епохальна пісня. А, до речі про нацистів. Один із персонажів - 🐕 на ім'я Мацист, названий на честь персонажа Кабірії десятих. Дивився хтось? 7/10