Всі частини Аеропорт українською

«Аеропорт» — одна з найвідоміших класичних серій фільмів-катастроф, яка започаткувала цілий кінематографічний тренд 1970-х. Вона ґрунтується на однойменному романі Артура Гейлі 1968 року та охоплює чотири повнометражні стрічки, випущені з 1970 по 1979 рік.

Перший фільм (1970) режисера Джорджа Сітона, розповідає про події у великому аеропорту, де під час снігової бурі персонал і пілоти намагаються впоратися з кризовими ситуаціями, включно з загрозою вибуху на борту літака. Стрічка поєднала драму, напругу та багатоперсонажну структуру, створивши канон жанру і здобувши десять номінацій на «Оскар», зокрема за «Найкращий фільм».
Її продовження, «Аеропорт 1975» (1974), режисера Джека Смайта, переносить глядача у небо над горами, де після зіткнення Boeing 747 із приватним літаком екіпаж гине, і лише стюардеса залишається єдиною надією на порятунок. Одним із центральних персонажів є Джо Патроне, якого зіграв Джордж Кеннеді — єдиний актор, що з’являється у всіх частинах серії.

Третя частина, «Аеропорт ’77» (1977), під керівництвом режисера Джеррі Джеймсона, оповідає про викрадення розкішного приватного літака, який після аварії опиняється на дні Атлантичного океану. Поєднання елементів трилера, катастрофи й рятувальної драми зробило цей фільм одним із найефектніших у серії.
Фінальний розділ, «Конкорд… Аеропорт ’79» (1979), режисера Девіда Ловелла Річа, розгортається навколо надзвукового літака «Конкорд», на який чинять замах представники військово-промислової корпорації, намагаючись приховати свої злочини. Фільм поєднує дух попередніх частин із мотивами міжнародного шпигунства й видовищними технічними сценами.

Серія «Аеропорт» не лише започаткувала моду на фільми-катастрофи — такі як Пригоди "Посейдона" (1972) чи Пекло в піднебессі (1974) — але й стала натхненням для знаменитої пародії «Аероплан!» (1980), яка висміювала кліше жанру. А персонаж Джо Патрони, у виконанні Джорджа Кеннеді, став справжнім символом професіоналізму, мужності та спокою перед обличчям небезпеки. Франшиза залишила помітний слід в історії кіно, ставши синонімом класичного голлівудського «фільму-катастрофи» — видовищного, драматичного й водночас глибоко людяного жанру.