Всі частини Еміль з Льонеберги українською

Серія фільмів про Еміля з Льонеберги — це класика шведського дитячого кіно, знята за мотивами книг Астрід Ліндґрен. У центрі історії — хлопчик на ім’я Еміль Свенссон, пустун із добрим серцем, який живе зі своєю родиною на фермі Каттхульт у селі Льонеберга, на півдні Швеції. Його витівки завжди зумовлені добрими намірами, але часто призводять до несподіваних (і дуже смішних) наслідків.
Перша стрічка — «Еміль у Льонеберзі» (1971) — знайомить нас із героями: батьками Еміля, його милою сестричкою Ідою, доброю служницею Ліною та улюбленим другом — працівником Альфредом. Після кожної витівки Еміля зачиняють у теслярській коморі, де він вирізає дерев’яні фігурки — на згадку про кожен інцидент. Цей фільм став найкасовішим у Швеції 1971 року.
У «Нових витівках Еміля з Льонеберги» (1972) пустощі хлопця набирають обертів. Він організовує доброчинний обід для бідних, потрапляє в кумедні пригоди на аукціоні й навіть рятує свого батька з польової вбиральні. Попри те, що багато односельців бажають відправити хлопця в Америку, Еміль залишається героєм у серцях глядачів.
У третій частині — «Еміль і порося» (1973) — головним персонажем, окрім Еміля, стає маленьке слабке поросятко, яке він доглядає з надзвичайною ніжністю. Саме ця історія ще глибше показує доброту, чуйність та відповідальність хлопця — навіть попри його хуліганський норов.
У 1974–1976 роках з тих самих кадрів було створено телесеріал із 13 серій про щоденні пригоди Еміля в селі Льонеберга.
Фільми знято у мальовничих шведських ландшафтах, із неймовірною атмосферою сільського життя початку XX століття. Музика Георґа Ріделя стала не менш впізнаваною, ніж самі фільми. Ці сімейні кінострічки давно стали частиною культурної спадщини не лише Швеції, а й багатьох інших країн Європи.