Леон-кілер / Леон [Режисерська Версія]

«Леон» у своїй розширеній режисерській версії — це культова кримінальна драма Люка Бессона, яка додає чимало глибини, відтінків і моторошної близькості до культових стосунків між професійним найманим вбивцею та сиротою. У центрі сюжету — мовчазний і самотній італійський емігрант Леон, який живе у Нью-Йорку, харчується переважно молоком і дбає про єдину живу істоту — кімнатну рослину, називаючи її своїм найкращим другом. Його закритий світ перевертається догори дриґом, коли в сусідній квартирі корумповані агенти DEA на чолі з психопатичним наркоманом Норманом Стенсфілдом жорстоко вирізують усю її родину.

Єдиною вижилою виявляється 12-річна сусідка Матильда, яка повертається з магазину і випадково рятується, попросивши Леона відкрити двері. Не маючи іншого виходу, професійний кілер змушений прихистити дитину, яка швидко розкуповує його суворий кодекс і вимагає навчити її ремеслу вбивці, щоб помститися за вбивство її маленького брата. У режисерській версії значно розширено сцени їхнього побуту та «навчання», де Матильда вперше йде з Леоном на «роботу», а також глибше розкрито емоційну трансформацію обох героїв, перетворюючи їхній союз на відчайдушний захист одне одного від ворожого світу.

Фільм тримає потужну психологічну напругу завдяки густій атмосфері нічного мегаполіса, видатному саундтреку Еріка Серра та геніальному акторському ансамблю на чолі з Жаном Рено, юною Наталі Портман та абсолютно божевільним Гері Олдменом. Це видатна, гірка та емоційно нищівна історія про неможливу дружбу, самотність на дні суспільства та здатність знайти людське тепло там, де панує лише смерть. детальніше

"Леон" – це фільм, який з перших хвилин затягує атмосферою. Операторська робота – шикарна, саундтрек – влучний, акторська гра – просто топ. Жан Рено створив дуже харизматичного персонажа, який, незважаючи на професію, викликає симпатію. Наталі Портман у свої 12 років відіграла так, що багато дорослих акторів можуть позаздрити. Гарі Олдман – це взагалі окрема тема, його персонаж – суцільне божевілля, і він зробив його максимально яскравим.

Усе йде ідеально: динаміка, розвиток персонажів, атмосфера. Але ближче до фіналу виникає відчуття, що сценаристи почали щось курити. Фільм, який стартував як стильний екшн-трилер із сильними персонажами, починає балансувати на дуже тонкій межі. Деякі сцени між головними героями виглядають, м’яко кажучи, дивно й залишають після себе відчуття дискомфорту.

Якби не ці моменти, "Леон" міг би займати ще вищу позицію серед культових фільмів. Але загалом, якщо дивитися на нього як на історію про самотніх людей, які знайшли один одного в жорстокому світі, фільм залишається дуже сильним. Просто треба закривати очі на деякі сцени ближче до кінця. Попри це, варто переглянути – хоча б заради атмосфери, музики та шикарної акторської гри.

детальніше