Шоколад

Повернення до Камеруну, де минули дитячі роки Франс, пробуджує у неї спогади про далеке минуле. В середині XX століття семирічна дівчинка проживає з батьками в Міндіфі, невеликому поселенні на півночі країни, яка тоді перебувала під французьким колоніальним пануванням. Її батько Марк служить колоніальним чиновником і часто залишає дім через роботу, а мати Еме потерпає від самотності та одноманітності провінційного життя.
Важливою людиною для обох стає Проте — камерунський слуга, чия освіченість і стриманість вирізняють його серед оточення. Він веде господарство й піклується про Франс, яка відчуває до нього особливу прихильність. Дівчинка сприймає їхній зв’язок як щось цілком природне, не усвідомлюючи расових упереджень і суспільної нерівності, що визначають стосунки між білими колоністами та місцевими жителями.