Аудитор 2

«Більше екшену, але менше вражень»

«Аудитор 2» повертає Крістіана Вульфа до нової історії, але, на жаль, продовження не справляє такого сильного враження, як перший фільм. Тут вистачає перестрілок, бійок і напружених моментів, проте загалом сюжет здається менш цілісним і більш шаблонним.

Бен Аффлек знову добре підходить на роль головного героя. Незвичайний характер Крістіана та його методичний підхід до всього, що відбувається, як і раніше, цікаво спостерігати. Джон Бернтал також додає фільму енергії, а взаємодія між їхніми персонажами є однією з найкращих його сторін.

Екшен виглядає непогано, а темп залишається досить динамічним, але сценарій не завжди використовує можливості персонажів та самої історії. Деякі моменти здаються надто заплутаними, а емоційній складовій бракує ваги, щоб по-справжньому запам'ятатися.

Загалом «Аудитор 2» — нормальний бойовик із хорошими акторами та цікавими екшен-сценами. Якщо сподобався перший фільм, продовження цілком варте перегляду, але особисто для мене це радше добротний сиквел, ніж фільм, який перевершує оригінал.

Оцінка: 6/10 детальніше

Вже не пам'ятаю деталей оригіналу майже десятирічної давності, але це було свіжо, оригінально і неймовірно сподобалось. Ніби звичайний гостросюжетний фільм про протистояння підступній змові, та герой Аффлека, аутист та математичний геній, тоді надавав фільму вагу та серйозність, а героїня Кендрік - милість та вразливість. Було цікаво...


А тепер - сиквел... Знімаю питання - "навіщо" - це Голівуд. Ставлю питання "як" і "що" - як було знято і що хотіли сказати автори. Як виявилось з сюжету сказати було абсолютно нічого, а знято у найгірших традиціях продовжень якісних фільмів.


У фільмі погано абсолютно все. Постарілі на 10 років герої Аффлека та Бернталя, відсутність інтриги та логічності, недоречний екшн та гумор. Продовжувати? Автори вирішили більш детально розкрити душу головного героя. Його потяг до сім'ї, до брата, до людей. Геній-одинак тепер виглядає більше як дирижер дитячого оркестру, людина з відсутністю емоцій тепер демонструє чи старається демонструвати їх у найбільш невідповідний момент, причому не стільки за покликом розуму, а за велінням сценарію. Брат героя виголошує промову у трусах, що стосується можливості отримати собаку (я не вірю, що пишу це, але це в сюжеті і це займає 5 хвилин), і в основному грає роль легковажного клоуна із синдромом молодшого брата, обділеного в дитинстві увагою. Ох, уже ці травми дитинства...


Це по головних героях - які не стільки займаються розслідуванням і бійками, як тим, щоб обговорюють і обговорюють і обговорюють свої сімейні проблеми. Хоч в принципі й не дивно - розслідувати тут просто нецікаво, все настільки просто, що ввімкнути свої навики герою Аффлека приходиться лише раз - для створення схеми на стіні. А далі - жертовність, підтримка та екшн у фіналі. До речі, про екшн - нагадало "Командо" з Шварцом - все настільки ж серйозно, та без жодних втрат для героїв. Більше на комп'ютерну гру виглядало...


Та й таке продовження хорошого фільму. Непотрібне, неякісне та абсолютно не в тему. Сподобається лише тим, хто не бачив чи не зрозумів оригінал. Але дивитись його без перегляду оригіналу теж не рекомендую - у фільмі дуже багато посилань на першоджерело. Ось такий запит аудиту - зробили, дали інфу та в архів. Безглуздо, але потрібне для Голівуду, бо так завжди роблять. Обіцяють ще завершення трилогії - про любов. А, ну так, звичайно - саме цього ще бракувало для фіналу. Почали за здоров'я, закінчать за упокой... детальніше