Присяжний №2 / Присяжний номер два

Мастодонт режисерського та акторського цеху Клінт Іствуд вкотре вирішив зняти свій останній фільм. Направду, хочеться бачити ще не одне його творіння - чи у ролі на екрані, чи по той бік екрану. Адже більшість фільмів з його участю є тією частиною кіноспадщини, яку зараз рідко зустрінеш - змістовними, прекрасно зіграними та драматургічно міцними. "Присяжний номер два" не став винятком, а швидше продовженням якісної роботи Іствуда, як режисера.


Зав'язка фільму банальна і гірка водночас - один із присяжних при розгляді процесу про вбивство розуміє, що він може бути причетним до смерті жертви. І далі історія розвивається вже на цій основі, розглядаючи як зовнішні, так і внутрішньодушевні метання головного героя. Причому варто зауважити, що внутрішній напрузі Іствуд явно надає більше переваги ніж якимось зовнішнім процедурно-кримінальним моментам. Так, перед нами судова драма, "ваша честь" і т. д., однак це все як обгортка того, щоб показати наскільки важкий вибір може зробити людина, яка розуміє, що вона може бути винна, але має право та обов'язок призначити винною замість себе іншу людину, та повністю зламати їй життя, натомість залишивши своє у можливому спокої. І тут на перше місце виходить акторська гра, з допомогою якої можна передати цю гаму внутрішнього тертя та невідповідностей, тиску обставин і моралі та відповідальності. Головний герой у виконанні молодого Ніколаса Голта відмінно справився із цим обов'язком. Так, це не рівень Генрі Фонди з класичних та багато в чому аналогічних "12 розгніваних чоловіків", але дуже великий крок уперед у кар'єрі молодого актора.


До речі, при перегляді часто ловив себе на думці про те, що Іствуд частково надихався цією класикою, десь інтерпретувавши її в сучасності та додавши моральних перипетій. Там була думка - яка відповідальність, якщо хтось не винний, а тут - факт, він невинний, винний я, і я вирішую його долю. Більше моралі, ваги та тиску, однак менше саме акторської гри, діалогів та харизми персонажів. Тут вже вибір майстра, у яку сторону рухатись, та на що саме є бажання звернути увагу.


"Присяжний номер два" - відмінна судова драма для шанувальників жанру та метра режисури. Не завжди динамічна, іноді надто поверхнева, але класно зіграна, з міцною сюжетною канвою та дуже непростою мораллю і вибором кожного із персонажів. Це одна із дійсно змістовних та глибоких кіноісторій, яку рекомендую обов'язково до перегляду. З поваги до режисера у тому числі... детальніше