Турбулентність

-Який твій улюблений фільм? - Звіяні вітром (с)
Ще малим я чув продовження стрічки Страх польоту. Й був приємно здивований вочевидь і не тільки знайомим акторам.
Кіно мало добрячий потенціал спочатку. Харизматичні персонажі, злий жарт і саспенс вже з другої десятки хвилин. Одразу фільм бере глядача і починає тримати його міцно. Харизматичний Рей Ліота дуже зловісно й емоційно грає.. потім трохи переграє, але не критично. Проблеми починаються в сумбурі деяких сюжетних поворотів. У першій третині головний антагоніст майстерно вводить глядача в оману, але потім "перевзувається". Починаються кінематографічні перебільшення. Радий був Брендану Глісону в ролі другого плану та Кетрін Гікс із Дитячої гри аналогічно. Вийшов трілер з недорозкритим потенціалом, такий собі Cape Fear Мартіна Скорсезе для бідних. Тому я можу зрозуміти посередні рейтинги, але як на мене, імдб і особливо "томати" трошки або страшенно відповідно занизили роботу режисера серіалів Роберта Батлера. З номінацією Лорен Холлі на Золоту малину теж не згоден - зовнішньої краси бракує, проте грає свою сильну героїню задовільно. Зацінив омаж красносвізної сцени Сяйва. Іноді мені здається, що Рей Ліота прожив недовго відносно через нервове перенапруження від ролей неврівноважених. На цьому тлі тим здається міцнішим здоров'я Роберта Де Ніро у його віці з подібним багажем. Як не дивно, стрічка різдвяна (хоча з подібним був навіть слешер 70х). Показали фрагменти Цього дивовижного життя. 6/10 детальніше

"Турбулентність" - або що буде,якщо у літаку маніяк, а пілотка- стюардеса.
Ласкаво просимо на борт фільму "Турбулентність", де єдине, що гірше за погодні умови - це психопат з харизмою Рея Ліотти, який вирішив, що літак - ідеальне місце для філософських роздумів, полювання на жінку і спонтанного захоплення керма.
Режисер Роберт Батлер, схоже, отримав бриф: "Зроби щось на кшталт "Міцного горішка", але в небі, з Різдвом, параноїком і натяком на романтику (якщо хтось виживе)". І він такий:" Та легко!".
Рей Ліотти у ролі маніяка - це головна зірка всього безумства. Він настільки переконливий, що глядач починає підозрювати, що актор просто прийшов на знімальний майданчик, трохи не в дусі, і його випадково зняли. Його Вівар - не просто психопат. Це психопат з харизмою,стилем і здатністю підтримувати розмову, поки всі інші в паніці шукають парашут.
Атмосфера фільму - як кава після п'ятого еспресо: постійна напруга, дивні рішення і серце десь у горлі. Літак стрясає , люди кричать, хтось десь втратив здоровий глузд (спойлер:усі) . І в центрі цього - хоробра стюардеса, яка буквально переходить із роздачі напоїв до керування літаком за 15 хвилин. Тобі ще здається , що твоя робота важка?
Сценарій? Чудово абсурдний. Тут є все: романтика під звуки сирени, вбивство в стилі " а раптом встигну", і звісно, класичне питання: " А що, якщо ми залишимо психопата у літаку з пасажирами на Різдво?". Чудова ідея, панове фБР.
Оцінка: 7/10. П'ять балів Ліотти за непередбачуваність і божевільну харизму, ще два - за ту солодку напругу, яка тримає до самого фіналу фільму. Мінусів не буде - ми не сваримо фільми, де головний герой - стюардеса яка буквально тягне сюжет, літак і мораль всього екіпажу на собі. детальніше