Щасливий Лазар

Приз за найкращий сценарій Каннського кінофестивалю. Італійське село Інвіолата, в якому час ніби зупинився. Пронозлива маркіза де Луна вважається тут «тютюновою королевою» і утримує у рабстві півсотні людей, які й не підозрюють про те, що рабство давно поза законом. Вони сумлінно працюють на неї, не вимагають справедливої оплати, обходяться однією лампочкою та нехитрою їжею. Юнак Лаззаро – найлагідніший і найдобріший із них. Він ніколи не відмовить іншому у допомозі. Потрясіння приходять в Інвіолату з вини сина маркізи, що збунтувався. Той інсценує своє викрадення, після чого до села приїжджають поліціянти та визволяють мешканців з рабства. Але як звільнені люди житимуть у місті за законами, яких вони не знають? А Лаззаро, якось пішовши в гори, взагалі загине... щоб воскреснути. Гуманістична драма Аліче Рорвахер нагадує про великі картини братів Тавіані чи Ерманно Ольмі.