Трилер Рона Говарда про виживання «Едем» заснований на реальних подіях, що відбулися на галапагоському острові Флореана в 1930-х роках, і є результатом цікавого поєднання історичних фактів та голлівудських прикрас.
Незважаючи на зірковий акторський склад на чолі з Сідні Свіні, Аною де Армас та Джудом Лоу, «Едем» отримав посередні відгуки. Фільм розповідає про те, як три різні групи намагаються жити разом на віддаленому, безплідному острові.
Хоча події відбулися задовго до початку Другої світової війни, Говард та сценарист Ной Пінк мали достатньо матеріалу для забезпечення відносної точності, оскільки і Дора Штраух (зіграла Ванесса Кірбі у фільмі), і Маргрет Віттмер (зіграла Сідні Свіні) опублікували книги про свій досвід. Крім того, Віттмер прожила до 2000 року, а її родина досі керує готелем на острові.
Однак саме в розбіжностях між двома розповідями, а також у деяких закономірних таємницях, Пінк та Говард зробили деякі драматичні припущення. Хоча фільм частково розповідає про те, як трьом різним сторонам вдалося вижити (та навіть процвітати, як Віттмерам), справжня інтрига виникає в їхніх напружених стосунках один з одним.
Напруга зростає до рівня насильства, коли «Едем» просувається протягом своєї двогодинної хронології, і саме тут межі між реальністю та вигадкою починають розмиватися. Зрозуміло, що володар «Оскара» Рон Говард дозволив собі деякі вольності, щоб посилити драму, але його версія історії не така далека від реальності, як можна було б подумати.
Що фільм робить правильно, стосовно реальної історії?
Основні події фільму та персонажі більш-менш точні. Доктор Фрідріх Ріттер та його дружина Доре Штраух переїхали до Флореани, прагнучи втекти від відчайдушного стану повоєнної Німеччини, коли поширювалася тінь фашизму, і саме його листування зі ЗМІ надихнуло Гайнца та Маргрет Віттмер спробувати те саме у 1932 році.
Будучи високопоставленим членом Веймарської республіки, що складалася, Гайнц боявся політичних переслідувань, коли Гітлер прийшов до влади, а тропічний клімат Флореани також мав допомогти здоров'ю його хворого сина. Пізніше того ж року баронеса (Ана де Армас) приєдналася до них на острові зі своїми двома коханцями, хоча ходили чутки, що вона втікає з Парижа після вбивства когось.
Більшість подій, пов'язаних з тим, як кожна група змогла вижити на острові, були точними, аж до того, як Маргрет Віттмер народила дітей у печері сама, поки її син та чоловік полювали. За даними TIME, Говард відвідав справжню печеру, щоб точніше відтворити драматичну сцену.
Як Ріттер, так і Гайнц Віттмер відчували щиру зневагу до баронеси, як це зображено у фільмі. Її дивна поведінка, включаючи носіння «Портрета Доріана Грея», постійні спроби спокусити когось та догляд за тваринами (яких вона сама ранила), базується на репортажах та розповідях з перших вуст.
У цьому сенсі зникнення баронеси та її коханця, Роберта Філліпсона (зіграв Тобі Воллес), ґрунтується на реальних подіях. Обставини їхнього зникнення залишаються загадкою донині, і саме звідси починає виникати розповідь про «Едем» з уяви Пінка та Говарда, хоча й значною мірою заснована на обґрунтованих здогадках, враховуючи наявну інформацію.
В чому «Едем» помиляється, стосовно реальної історії?
Деякі драми на острові, представлені в «Едемі», не обов'язково засновані на фактах, хоча дух подій відповідає реальності. Наприклад, відчай баронеси, який призвів до того, що вона змусила своїх коханців красти у Віттмерів, здається, є радше прикрасою, щоб зробити напружені стосунки між двома сторонами більш драматичними.
Крім того, момент навмисного саботажу ферми Ріттера та Штраух, ймовірно, був доданий, щоб зобразити баронесу лиходійкою фільму. Хоча вона, безсумнівно, була найменш популярною людиною на острові, вона, можливо, не була такою зовні злісною та мстивою, як її зображували в «Едемі», бо не має майже ніяких фактів цього.
Обставини її смерті у фільмі також під сумнівом. Хоча правда, що вона та Філліпсон зникли, переважаюча теорія полягає в тому, що саме третій член їхньої групи, Рудольф Лоренц, убив їх і спалив їхні тіла. Він часто скаржився на жорстоке поводження з їхнього боку та відчайдушно намагався покинути острів на невеликому рибальському човні, що зрештою призвело до його смерті.
Ріттер справді написав листа, в якому звинуватив Віттмерів у вбивстві баронеси та її коханця, але це було здебільшого сприйнято як фальсифікація. Цей лист змусив багатьох повірити, що саме він був причетний до вбивства та знищення тіл баронеси та її коханця, і намагався стерти будь які натяки на свою причетність.
Ідея про те, що Доре нагодувала Ріттера отруєною куркою, також не має стовідсоткових доказів, хоча саме заражена курка вбила Ріттера. Говард і Пінк трохи екстраполюють те, що могла зробити Доре, коли зрозуміла, що Ріттер причетний до смерті баронеси, коли її страх почав переважати її любов і відданість.
І Говард, і Пінк вважали дивним, що лікаря вбило заражене м'ясо, оскільки він був би першою людиною на острові, яка, найімовірніше, знала б про наслідки вживання такої їжі. У фільмі саме Маргрет Віттмер згадує Доре, що куряче м'ясо залишається отруйним, навіть після ретельного приготування і що має більш жахливі наслідки, ніж те, що сталося насправді.
Загалом, «Едем» в більшій мірі залишається вірним реальності, ніж перебільшує для драматичного ефекту. Основи історії та головні моменти персонажів вірні правді, і саме в невідомих моментах «Флореани» Говард і Пінк справді дозволили собі багато вольності. Їхні зміни зробили історію набагато драматичнішою та кінематографічнішою, хоча реальна версія подій сама по собі була жахливою.
P.S.: якщо вам сподобався фільм, в нас є дві тематичні підбірки - "фільми про виживання" та "фільми на реальних подіях"
Вхід по QR (для ТВ)