Всі частини ЗЛО (V/H/S) українською

«ЗЛО» (V/H/S) — американська серія антологічних фільмів жахів, побудована навколо знайдених відеозаписів, на яких зафіксовано надприродні явища, жорстокі злочини, зустрічі з чудовиськами та інші моторошні події. Назва V/H/S відсилає до старих відеокасет VHS, а сама франшиза використовує прийом «знайдених записів»: глядач бачить події так, ніби їх зняли звичайні люди на домашні камери, телефони або інші пристрої. Через тремтливе зображення, поганий звук і відчуття, що камера випадково зафіксувала щось жахливе, історії часто здаються особливо реалістичними.
Кожна частина містить кілька короткометражних історій, створених різними режисерами, а іноді їх об'єднує додатковий сюжет про людей, які знаходять або переглядають загадкові записи.

Перший фільм (2012) знайомить глядачів із групою злодіїв, які отримують завдання проникнути до покинутого будинку й знайти конкретну відеокасету. Усередині вони виявляють кімнату з телевізором і великою кількістю записів, на яких зафіксовані незрозумілі та жахливі події. Переглядаючи касети, чоловіки бачать історії про зустрічі з небезпечними незнайомцями, надприродними істотами й невідомими силами. Серед найвідоміших історій цього фільму — «Аматорська ніч», у якій компанія молодих чоловіків знайомиться з дівчиною, що приховує страшну таємницю, та «Друга зустріч», присвячена дивним подіям, зафіксованим під час велосипедної прогулянки.

У продовженні (2013) двоє приватних детективів розслідують зникнення студента й потрапляють до будинку, де знаходять колекцію відеозаписів. Переглядаючи їх, чоловіки стикаються з історіями про надприродні явища, загадковий культ і аморальні експерименти. Одна з найпам'ятніших новел розповідає про чоловіка, який після операції отримує штучне око з вбудованою камерою й починає бачити те, чого не помічають оточуючі. Інша показує компанію друзів, які вирушають на вечірку, але опиняються в центрі жахливого вторгнення. Фільм розширює можливості франшизи, експериментуючи з різними видами камер і способами подачі знайдених записів.

«ЗЛО: Вірусне відео» (2014) переносить історії жахів у світ інтернету, вірусних роликів і людей, які готові на все заради популярності. Молодий скейтбордист прагне прославитися завдяки небезпечним трюкам, але опиняється втягнутим у події, що виходять далеко за межі його розуміння. Інші історії зі збірки пов'язані з дивними записами, предметами магічного походження та надприродними явищами.

Після семирічної перерви франшиза повернулася з фільмом «ЗЛО: 1994» (2021), події якого відбувається у 1994 році. Під час рейду на склад оперативники спецпідрозділу знаходять приміщення, заповнене відеокасетами та дивним обладнанням. Переглядаючи записи, вони дізнаються про серію моторошних подій, серед яких — розслідування загадкового створіння, що живе в каналізації, та жахливі випадки в похоронному бюро. Фільм повертається до класичної структури перших частин, водночас роблячи акцент на естетиці дев'яностих і практичних спецефектах.

У «ЗЛО: 1999» (2022) глядачі потрапляють під кінець минулого століття, коли молодіжна культура, домашнє відео та панічні очікування перед настанням нового тисячоліття створюють особливу атмосферу. Історії розповідають про підлітків, які мають справу з наслідками власних витівок, студентку, яка опиняється в моторошній ситуації під час спроби пройти випробування, та людей, що стають учасниками жорстокого телевізійного шоу. Одна з новел присвячена групі молодих музикантів, чия витівка в занедбаній будівлі закінчується трагедією. На відміну від попередніх фільмів, ця частина не має окремої сюжетної лінії, яка об'єднувала б усі записи: кожна історія існує самостійно, а загальну атмосферу створюють музика, відеотехнології та культурні особливості кінця дев'яностих.

Попри те, що «ЗЛО: 1985» (2023) вийшов пізніше, його події переносять глядачів ще далі в минуле. Цього разу матеріал оформлено як записи, пов'язані з телевізійною документалістикою середини вісімдесятих. За звичними кадрами та старими записами приховуються історії про небезпечні наукові відкриття, незрозумілі явища й істот, які загрожують людському життю. Серед них — історія групи людей, що опиняються в епцентрі жорстокого нападу, та розповідь про дослідження, яке призводить до катастрофічних наслідків. Візуальний стиль фільму відтворює телевізійні програми тієї епохи, а самі новели поєднують класичні жахи з науковою фантастикою.

У фільмі «ЗЛО: За межами» (2024) франшиза ще активніше звертається до наукової фантастики. Колекція записів цього разу зосереджена на контактах із прибульцями, незвичайних біологічних явищах і технологіях, які загрожують людству. Серед історій — розповідь про озброєну групу, що розшукує зниклих дітей і стикається з чимось незрозумілим, відеозапис небезпечного стрибка з парашутом, що виливається в боротьбу за виживання, та історія про дівчину, яка виявляється не тією, за кого її вважали.

«ЗЛО: Гелловін» (2025) об'єднує історії навколо свята Гелловіну. Відеозаписи демонструють різні прояви святкових жахів: від експерименту з напоєм, що приховує фатальну таємницю, до моторошних подій у будинках із декораціями для розіграшів. В інших новелах герої стикаються з небезпечними ляльками, зникненнями дітей і прокляттями. Як і в попередніх частинах, кожен сегмент має власних персонажів і режисерський стиль, але їх об'єднують відеокасети та тематика Гелловіну.

У найновішій на сьогоднішній день частині «ЗЛО: Мікстейп» (2026) джерелом жаху стають музика та звук: вони можуть переслідувати людей, впливати на їхню свідомість і перетворюватися на знаряддя насильства. Серед новел — історія про студію, яка намагається відродити старе лялькове шоу, але зіштовхується з моторошними наслідками; розповідь про двох відеоблогерів, які досліджують покинутий військовий об'єкт і опиняються в пастці; та історія молодої звукорежисерки, яка виконує вказівки покійного батька й намагається створити незвичайну музичну композицію. До створення фільму долучилися режисери Ернест Дікерсон, Девід Моро, Рене Чжан, музикант РЗА та інші митці, а важку музику й музичні вставки представляють, зокрема, гурт «ҐВАР» і Тобіас Фордж.

Окрім основної серії, франшиза має два повнометражні спін-оффи. «Сирена» (2016) розширює історію з новели «Аматорська ніч» першого фільму: чоловік, який проводить вечір із друзями, знайомиться з загадковою дівчиною, але незабаром дізнається, що вона приховує надприродну сутність. А «Діти проти прибульців» (2022) виросли з новели про вторгнення інопланетян у другій частині франшизи й розповідають про групу дітей, які залишаються самі вдома та змушені захищатися від прибульців. Обидва фільми розвивають окремі ідеї з антології у форматі повнометражного кіно.