Дивитися всі частини "Бетмен (тетралогія 80-90-х)":
Про що франшиза "Бетмен (тетралогія 80-90-х)":
Тетралогія фільмів «Бетмен» (1989–1997) — перша велика серія повнометражних стрічок про Темного Лицаря, яка заклала фундамент подальших екранізацій коміксів DC. Усього в цикл входять чотири фільми: «Бетмен» (1989), «Бетмен повертається» (1992), «Бетмен назавжди» (1995) і «Бетмен & Робін» (1997).
Перші два фільми зрежисував Тім Бертон і вони стали класикою темного супергеройського нуару. У «Бетмені» (1989) Майкл Кітон втілює Брюса Вейна, який бореться з психопатом Джокером у виконанні Джека Ніколсона. Фільм був стилістично похмурим, готичним і серйозним, що дало нове життя образу Бетмена після комедійного серіалу 1960-х. У продовженні (1992) Бетмен стикається з Пінгвіном (Денні ДеВіто) і Жінкою-Кішкою (Мішель Пфайффер). Атмосфера ще темніша, глибша й візуально насичена, завдяки чому з моменту виходу фільм справедливо вважається одним із найстильніших у франшизі.
З третьої частини (1995) режисером став Джоел Шумахер, і стиль змінився: замість готики — неонові кольори, гумор, ексцентричні злодії. У фільмі Вел Кілмер грає Бетмена, а проти нього виступають Дволикий (Томмі Лі Джонс) і Загадник (Джим Керрі). З’являється Робін у виконанні Кріса О’Доннела. Стрічка орієнтується на ширшу аудиторію, тож її тональність легша, хоча тематика внутрішніх конфліктів героя зберігається.
«Бетмен & Робін» (1997) завершив серію та став найменш вдалим як у фінансовому, так і в критичному плані. Джордж Клуні в ролі Бетмена, Арнольд Шварценеґґер — як Містер Фріз, Ума Турман — як Отруйний Плющ, а також поява Бетгьорл (Алісія Сільверстоун) зробили фільм зоряним, але надмірно карикатурним. Його критикували за недолугий гумор, пафосні репліки, відштовхуючу барвистість і штучність. Через провал фільму франшизу було зупинено на багато років.
Попри контрастність стилів між фільмами Бертона і Шумахера, тетралогія про Бетмена мала значний вплив на подальший розвиток супергеройського жанру. Вона заклала візуальну та тематичну основу для сучасних Бетменів і залишається важливою частиною кінематографічної історії персонажа.
Перші два фільми зрежисував Тім Бертон і вони стали класикою темного супергеройського нуару. У «Бетмені» (1989) Майкл Кітон втілює Брюса Вейна, який бореться з психопатом Джокером у виконанні Джека Ніколсона. Фільм був стилістично похмурим, готичним і серйозним, що дало нове життя образу Бетмена після комедійного серіалу 1960-х. У продовженні (1992) Бетмен стикається з Пінгвіном (Денні ДеВіто) і Жінкою-Кішкою (Мішель Пфайффер). Атмосфера ще темніша, глибша й візуально насичена, завдяки чому з моменту виходу фільм справедливо вважається одним із найстильніших у франшизі.
З третьої частини (1995) режисером став Джоел Шумахер, і стиль змінився: замість готики — неонові кольори, гумор, ексцентричні злодії. У фільмі Вел Кілмер грає Бетмена, а проти нього виступають Дволикий (Томмі Лі Джонс) і Загадник (Джим Керрі). З’являється Робін у виконанні Кріса О’Доннела. Стрічка орієнтується на ширшу аудиторію, тож її тональність легша, хоча тематика внутрішніх конфліктів героя зберігається.
«Бетмен & Робін» (1997) завершив серію та став найменш вдалим як у фінансовому, так і в критичному плані. Джордж Клуні в ролі Бетмена, Арнольд Шварценеґґер — як Містер Фріз, Ума Турман — як Отруйний Плющ, а також поява Бетгьорл (Алісія Сільверстоун) зробили фільм зоряним, але надмірно карикатурним. Його критикували за недолугий гумор, пафосні репліки, відштовхуючу барвистість і штучність. Через провал фільму франшизу було зупинено на багато років.
Попри контрастність стилів між фільмами Бертона і Шумахера, тетралогія про Бетмена мала значний вплив на подальший розвиток супергеройського жанру. Вона заклала візуальну та тематичну основу для сучасних Бетменів і залишається важливою частиною кінематографічної історії персонажа.
Схожі франшизи фільмів та мультфільмів
Темний лицар
Скажений Макс
К-9: Собача робота
Тріґан
Вхід по QR (для ТВ)