Допит

Варшава, початок 1950-х років. Тоталітарна система перебуває на піку сталінського терору. Антоніна «Тоня» Дзявиш — кокетлива, безтурботна й абсолютно аполітична естрадна співачка, чиє життя складається з гастролей, веселих компаній та легковажних романтичних захоплень. Одного дня її світ в мить руйнується: після чергового виступу жінку підпоюють незнайомці, і прокидається вона вже у похмурій в'язниці Служби безпеки.
Від Тоні вимагають підписати фальшиві свідчення про шпигунство проти її колишнього знайомого, якого партія вирішила зробити «ворогом народу». Переконана, що сталася безглузда помилка, дівчина відмовляється від обмови. Це рішення перетворює її життя на довголітнє пекло: катування, ізоляція в крижаних карцерах, психологічне цькування та систематичні приниження стають її щоденною реальністю. Слідчі методично намагаються зламати її волю й позбавити людської гідності.
Проте, на здивування катів, легковажна артистка проявляє нелюдську внутрішню стійкість. Проходячи крізь роки знущань і втрачаючи все, що їй було дороге, Тоня трансформується у непохитну особистість, для якої власне сумління стає важливішим за свободу чи навіть життя.

Через свою викривальну та безжальну критику тоталітарної системи фільм отримав у комуністичній Польщі статус «найнебезпечнішої стрічки» та був повністю заборонений до показу на 7 років.