Блакитний барабан

Головна героїня Летиція повертається до рідного дому після смерті батька. Вона намагається впоратися з втратою та хаотичними емоціями, адже з матір’ю її не пов’язувало нічого — ні спогадів, ні тепла. Старий дім, наповнений тишею і відгомонами минулого, стає для неї пасткою, де з кожним днем з’являються дивні й моторошні прояви. Летиція чує кроки, голоси й відчуває незриму присутність, яка змушує її щоразу більше сумніватися у власних відчуттях.
Поступово надприродні явища починають переплітатися з її особистим болем. Звуки блакитного барабана — символу дитячих спогадів, яких у неї, здається, ніколи й не було, — пробуджують приховані сімейні таємниці.