Якість:
Рік виходу:
Вік. рейтинг:
Країна:
Списки:
Кращі бойовики 2003 року (22 місце),
Кращі війскові 2003 року (4 місце),
Кращі драми 2003 року (19 місце),
Кращі трилери 2003 року (22 місце)
Режисер:
Тривалість:
Мова озвучення:

05.07.2025 - Додано нове озвучення: двоголосий закадровий
1+1
19.07.2025 - Додано нове озвучення: багатоголосий закадровий
2+2
02.08.2025 - Додано нове озвучення: багатоголосий закадровий
АМС
Про що фільм "Сльози сонця":
Фільм «Сльози сонця» - військовий бойовик про рятувальну місію американських коммандос.
Охоплена міжетнічною ворожнечею Нігерія. Після перевороту, вчиненого бунтівним генералом, уряд країни повалено, а демократичний президент розстріляний. Підконтрольні новому лідеру повстанці влаштовують етнічні чистки, безжально вирізаючи мирне населення з інших племен. Американських громадян, що затрималися в зоні конфлікту, спішно евакуює спеціально присланий авіаносець. Зусиллями бравих спецназівців посол і радники вже врятовані, проте лейтенант Уолтерс отримує новий наказ.
У нігерійських джунглях залишається доктор Олена Кендрікс, співробітниця гуманітарної місії, яка допомагає місцевим селянам. Успішно десантувавшись в африканське село, загін Уолтерса знаходить лікаря-волонтера, але відважна жінка відмовляється евакуюватися. Кендрікс вимагає, щоб коммандос захистили беззбройне плем'я, якому загрожують бойовики. Порушуючи наказ, лейтенант змінює план операції, погоджуючись супроводжувати біженців до камерунського кордону.
Бойові сцени тут є, і зроблені добре — реалістично, без “геройських поз”. Але головне — не екшн, а напруга всередині. Війна показана не як майданчик для героїв, а як пекло, де правильного рішення немає.
Брюс Вілліс — не супермен, не балакучий крутелик, а виснажений чоловік, який просто хоче виконати завдання і піти додому. Але коли бачить, що відбувається навколо — не може відвернутися. І ось тут починається справжній фільм.
Найбільше чіпляє, що кожна сцена ніби знята без прикрас: бруд, страх, чужий біль. Це не красива війна з плакатів, а реальна — коли від пострілу падає не статист, а людина.
Місцями фільм трохи давить на емоцію, але не переграє. Ти дивишся і мовчки співпереживаєш. Не хочеш — а все одно всередині щось стискається.
І ще — музика. Саундтрек спокійний, мінімальний, але в потрібні моменти пробирає. детальніше