Тепло наших тіл

Похмурий постапокаліптичний світ, в якому існують герої фільму «Тепло наших тіл», доживає останні дні. Епідемія чуми, як і багато років тому, збирає щедрий урожай смертей, проте мерці цього разу не бажають спочивати в могилах. Вони ходять по землі, повільні та незграбні, як школярі після уроку фізкультури, і пожирають ще живих. Уцілілі люди, що залишилися в меншості, з останніх сил пручаються нежиті, але людство, схоже, приречене.
Зомбі, який називає себе «Р» (на цю букву починалося його людське ім'я), живе в салоні Боїнга, навіки застиглого в напівзруйнованому аеропорту, регулярно виходить на полювання і, поїдаючи людське м'ясо, іноді не схвалює себе. У Р немає ні спогадів, ні колишніх емоцій, але, закушуючи людьми, він бачить їх минуле.
Але одного разу Р зраджує правилам зомбі: замість того, щоб зжерти дівчину, він закохується в свою жертву. І, як не дивно, Джулі відповідає на його почуття, не замислюючись про наслідки. Герої не здогадуються, що їх любов може подарувати шанс для вмираючого світу.