Якість:
Рік виходу:
Вік. рейтинг:
Списки:
Кращі детективи 1999 року (5 місце),
Кращі драми 1999 року (9 місце),
Кращі кримінали 1999 року (2 місце),
Кращі трилери 1999 року (4 місце)
Режисер:
Актори:
Тривалість:
Мова озвучення:

05.07.2025 - Додано нове озвучення: багатоголосий закадровий
ТРК Україна
Про що фільм "Влада страху / Збирач кісток":
Фільм «Влада страху» - гостросюжетний детектив з елементами трилера.
В результаті травми видатний аналітик і поліцейський Лінкольн Райм виявляється прикутий до ліжка. Він паралізований нижче шиї і може користуватися тільки одним пальцем, за допомогою якого управляє комп'ютером і намагається вести максимально можливе в його випадку активне життя.
Однак для Райма кожен черговий напад і залежність від оточуючих ті самі тортури, і він всерйоз замислюється про самогубство, про що і домовляється з власним лікарем.
Планам героя покинути цей світ тимчасово заважає гучний злочин, що зацікавив Лінкольна і змусив департамент вдатися до його послуг. Труп убитого був виявлений Амелією Донахі - інспектором у справах неповнолітніх. Дівчина теж приєднується до розслідування і починає виконувати для Райма роль своєрідного провідника, адже сам він не може в прямому сенсі йти по сліду. Незабаром з'являються нові трупи, а значить, в місті завівся маніяк зі специфічним почерком, якого Райму належить обчислити ...
Дензел Вашингтон грає Лінкольна Райма — колись блискучого криміналіста, а тепер паралізованого, прикутого до ліжка. Він уже майже зламався, хоче покінчити з життям, але нова серія моторошних вбивств змушує його знову ввімкнути мозок. Йому потрібні очі й ноги в полі — і тут з’являється Амелія (молода Анджеліна Джолі), патрульна з нюхом на деталі, яка не просилась в героїні, але мусить нею стати.
Фільм атмосферний, із усіма фірмовими прийомами жанру: ліхтарики в темних підземках, загадкові речові докази, таймер, що тікає, і відчуття, що наступна жертва — вже майже поряд. Сюжет місцями банальний, але інтрига тримається, й тобі цікаво, хто ж цей збоченець і що в нього за мотивація.
Вашингтон — як завжди, сильний, навіть лежачи. Він передає розум, втому, біль і волю до життя практично лише мімікою й голосом. Джолі — ще не «Лара Крофт», але вже з характером: трохи колюча, трохи розгублена, але не паперова. Між ними — довіра без пафосу, і це працює.
Так, фінал трохи притягнутий. Так, дехто з другорядних героїв — чисто для фону. Але якщо шукаєш старомодний, напружений детектив із темрявою, загадками і трохи людського тепла всередині — це хороший вибір.
Класичний кримінальний трилер із душею, що не соромно передивитись і сьогодні. Не геніальний, але цілком якісний. детальніше