Сусідня кімната

Я прихильниця творчості Альмодовара за його соковиту контроверсійність. Він підіймає складні теми й огортає їх яскравими барвами, які начебто суперечать внутрішнім чуттям, на противагу звиклим нам відтінкам синього спектру, які зустрічаються у багатьох картинах про смерть. Та чи лише про смерть цей фільм?

Після тривалого життя порізну, давніх подруг зводить хвороба однієї з них, у Марти, колишньої військової кореспондентки, рак. Єдиною людиною, яка згодилася бути з нею до кінця, стала Інгрід, подруга юності, успішна письменниця, котра підіймає тему смерті у своїй останній роботі. Це її найбільший і неуникний страх. Якому вона вимушено заглянула у вічі, бо така ціна любові, така ціна дружби. Ми готові бути всупереч.

На противагу їй, Марта зі смертю на ти. Вона дивиться на неї прозоро, прагматично, адже вона бувала у найзапекліших регіонах як журналістка, бачила смерть на власні очі безліч разів, тримаючись із гідністю та сміливістю. Тому її єдиним бажанням було піти із життя на власних умовах, без мук, залишаючись собою.

Та, на жаль, суспільство живе у суперечностях. Ми мусимо брати відповідальність за своє життя, та, зрештою, ми не маємо права вирішувати власноруч його закінчити. Над нами стоять обов'язки, відповідальність, мораль. Нам втовкмачують силу і витривалість, проте лише одного зразка, де ми терпимо, тиснемо до упору і рухаємося, допоки не розіб'ємося на молекули. Такого кінця ми варті? Я так не вважаю, Марта теж..

Це фільм про вибір, не завжди правильний, проте власний. Він про нелегкість наших рішень і їхніх наслідків. Про відсутність скрипту, що робить життя складним і нелінійним. Він про сильних жінок також, про усвідомленність і саморефлексію, про мудрішання. Він про спільність. Про людську природу і невідворотність.

Загалом фільм підійде для тих, хто любить складні теми або лише ознайомлюється із жанром. Проте для мене він запростий у розрізі творчості Альмодовара, бракує емоційності, філософії, глибини діалогів. Я очікувала чогось, про що буду думати ще довго, та не трапилося. Естетика - моя, тема - моя, реалізація - могла б бути потужнішою. Проте я точно назавжди запам'ятаю останнє вбрання Марти. Тільда створена для цієї ролі. Загалом акторський склад справляє приємне враження, як і завжди у фільмах цього режисера.

P.S. Вибачте, але озвучка дурнувата, краще дивитися із субтитрами, бо руйнується атмосфера і сприйняття. детальніше