Западня

Картина досліджує теми зради, маніпуляції та наслідків минулих помилок. Динамічний розвиток сюжету тримає глядачів у напрузі, а кінцівка залишає багато питань відкритими, що є характерним для фільмів Ш'ямалана. Окрім трилерних елементів, у фільмі вдало поєднано кримінальні інтриги та детективні лінії.

Особливої уваги заслуговує акторська гра Джоша Гартнетта, який блискуче втілив складний образ Купера, героя з темним минулим. Також відзначаються візуальні ефекти та напружена атмосфера, що підтримується музичним супроводом від Гердіс Стефансдоттір. детальніше

Що сподобалось 1. підбір акторів. 2 гра акторів. 3 інтригуючий початок. 4.несполівано сподобався фіал. 5. головний актор тягне по суті на собі весь фільм. Не сподобалось 1 дебільна середина. це що фільм для підлітків? чи це нова версія один у дома?. Тупорила підліток актрисулька ботоксна по суті рулить місцевим варіантом Ганнібала Лектора ніби він клятий містер Бін. при тому що, я нагадаю, весь початок нам показують який він хитрий, продуманий, розумний, сильний, безстрашний, холоднокровний! Психопат одним словом. як він талановито імпровізує на ходу які він придумує варіанти. Та не тільки співчка попою, але й більшість людей би обісцялося від страху. А співачка прямо Роберт Деніро і Альпачіно у фільмі Схватка (не знаю як в українському перекладі було). Навіть Кларіса Старлінг не була такою холоднокровною, професіоналкою я ця губата співачка, а вона була професіоналом спеціально обученим. Із чого це виходить? я маю на увазі таланти співачки по ловлі маніяків. А ні з чого! Нам навіть не натякають. Ти м більше ми бачимо тактику сучасних "вестернів", на прикладі війни в Україні. Нікуди не лізти, нічого не робити. З одної сторони ніби сподобалось з іншої дупа підгорає від тупості частини режисерських та сценарних рішень! детальніше

Трейлер фільму мене дуже заінтригував. А прізвище режисера обіцяло щось нестандартне і незбагненне, якісь сюжетні твісти і несподівані повороти. Що поробиш, Шьямалан ще з часів "Шостого почуття" привчив глядачів що його трилери - це щось особливе. Та з того часу прийшло стільки років та фільмів, що починаєш усвідомлювати, - тоді режисер/сценарист знімав краще, а зараз просто халтурить і виїжджає на своєму імені.

Зав'язка фільму хоч наскільки б банальною не була, та в сеттингу концерту із тисячами учасників і разом з тим із одним маніяком - виглядає вражаюче та по-новому. І герою Гартнетта, який відіграв дуже класно, потрібно кожну хвилину знаходити нові шляхи для того, щоб втекти. Бо петля все ближче і ближче та кільце зжимається... А ще він батько, який організував для доньки свято. До речі, лінія батько-донька передана вдало, у тому числі і завдяки акторській грі молодої Аріель Доног'ю. І перша година фільму вміло тримає напругу, постійно додаючи саспенсу і нагнітаючи атмосферу. А потім...

Потім фільм треба було закінчувати. Бо склалось враження, що автору банально не було чим заповнити хронометраж. Пояснення, сюжетні повороти - абсурдні та надумані, абсолютна більшість сцен - просто зайві, бо не несуть жодного сюжетного навантаження. І це останні 30-40 хвилин фільму, трилеру, де в ці хвилини мала бути розв'язка і вибух емоцій. А тут нудно та спокійно... Атмосферу нагнітали-нагнітали і... все. У чому сенс? Незрозуміло. Хороша операторська робота, гарні ракурси, але задля чого... Сценарій, вибачте, - просто дно, містер Шьямалан.

Згадується старий анекдот про ремонт, який починали у стилі хай-тек, а закінчили у стилі хай так. Тут точно такий випадок... А Шьямалан зараз подібний прорабу, який малює на промо королівський стиль квартири, та в результаті замовник отримує ремонт у стилі 80-х, все чистенько, якісно, гарно, але це вже давно не в моді. Та автор, здається, забув як робити правильно, а , може, ніколи і не вмів. Пару разів вийшло бомбезно, а далі - хай так... детальніше