Думками навиворіт 2

"Думками навиворіт" був одним із найкращих, найякісніших творів Піксару, як в плані анімації, так і в плані сюжету, історії, персонажів. І як наслідок - найкасовіших та високо оцінених як глядачами, так і критиками. Студії вдалося непрості і дорослі питання важливості кожної із емоцій, вибору, страху підлітка перед змінами та невідомістю подати в обгортці прекрасної історії дорослішання та визнання.

Продовження пропонує нам розвиток історії, подальше дорослішання Райлі, її ріст як у фізичному плані, спорті, дружбі, так і в плані емоцій. Останніх само собою стає більше. І всі вони само собою непрості. Тому в Радості, яка залишається тим променем надії в голові у дівчинки, з'являється новий клопіт...

"Думками навиворіт 2" залишається якісним анімаційним твором, однак йому бракує духу оригіналу. Він взяв у попередника лірику, мораль та зворушливу історію, але його не оминули усі недоліки будь-якого сиквела. У фільмі всього більше - більше героїв, більше метушні, більше галасу, але все ж мало найголовнішого, - емоцій. Історія, на жаль, абсолютно вторинна та практично повністю повторює першу частину, тільки декорації та персонажі змінюються. Спостерігати за пригодами Радості та компанії звичайно цікаво, але, вирішивши показати історію дорослішання Райлі, автори зовсім забули про розвиток самих емоцій, яких дуже багато і кожна вимагає уваги. Іноді вони розкриваються, однак їм часто бракує щирості оригіналу. Хоч у ці рідкі моменти ти усією душею відчуваєш лірику цієї історії... І фінал, незважаючи, на всю банальність та самоповтор, викликає таку приємну щемливість.

Також слід віддати належне авторам в основі побудови сюжету. Питання тривожності на даний момент - одне із найгостріших питань емоційної сторони молоді. Що, якщо, коли, а може... Життя в невизначеності і бажання не бути "білою вороною". Всі підлітки це проходять, але зараз, в час інформаційного шуму та соцмереж, це, як ніколи, дуже гостро відчувається. І тільки за підняття цього питання в такій ігровій формі велика повага творцям кіно.

"Думками навиворіт 2" однозначно вартує перегляду, анімація і далі продовжує бути якісною розвагою для дітей та їхніх батьків. Однак, якщо запитати про враження від мультфільму, думаю, що багато хто скаже це єдиним словом Райлі із сцени після титрів. Дійсно, дуже багато емоцій) детальніше

“Думками навиворіт 2”
“Черговий винахідливий шедевр від Pixar”
Кожен раз, зайвий раз пересвідчуюсь, що Pixar таки уміє здивувати. Коли треба не по-дитячому розчулить, а раптом випаде слушна нагода, обов’язково залюбки по бешкетує, кинувшись в сентиментальні крайнощі улюбленої бабці ностальгії.
“Думками навиворіт 2” - чергова, спокусливо-божевільна затія, в хорошому розумінні цього слова звісно, фокусується на вже знайомій дівчинці Райлі та її яскравих, звичних і не тільки, згустках нової енергії. Суперечливої, шаленої, проте життєво необхідної і що думаю очевидно, візуально захопливої.
Так як Райлі все ще дитина, яка переживає пубертатні потрясіння бунтівного “Я”, до звичних “Радості”, “Гніву”, “Печалі”, приєдналося ще кілька специфічних емоцій, що з цього сусідства вийде, дивіться самі. Запевняю нудьгувати, в компанії нових, бурхливих та харизматичних гостей, у свідомості дівчинки-підлітка, точно не доведеться.
Випаде шанс зустріти давніх друзів, з незабутнього мультидитинства, скажімо завбачливого “Напузника”, котрий завжди з’являється в слушний час. Пірнути в картопляні хащі спогадів, серед яких і “Чіп”, і “Дейл”, з безліччю сюрпризів та несподіванок, в тому числі, далеко не завжди найсолодших. Зіштовхнутися з гігантським розмаїттям різнобарвних кулькових емоцій, якими автори Pixar, вже в звичній, максимально легкій та розважливій формі, зображують над важливий процес формування нової свідомості Райлі, що постійно вагається метушиться, під тиском тих чи інших емоційно-кольорових змін. “Тривожності”, “Паніки”, “Заздрості”, “Конфузу” та її величності, леді “Сарказму” Ще б пак, куди ж без неї.
Печаль сусідствує із радістю, чи з точністю до навпаки. Словом в голові Райлі, вирує сила силенна всіляких емоцій, які вражають винахідливістю та зовнішнім колоритом і все в лоні, яскравого сміттєзвалища від Pixar, у супроводі максимально гучного, музичного драйву.
За допомоги грайливого дорослішання Райлі, творці торкнулися складних дорослих категорій, свідомого та підсвідомого. З додаванням звісно ж чималої порції дотепів, чи то саркастичних прицільних влучань, в непрості психологічні механізми, з безліччю поличок і кімнат у голові, сіквел зачіпає надскладні поведінкові категорії, скажімо ментальне здоров’я та його інструментарій захисту “сарказм”, який тісно співпрацює з тривожністю, що рано чи пізно, переростає в катарсис. Усвідомлення того, що завжди бути охопленим радістю, просто неможливо і сумувати, це цілком нормально, головне прийняти себе, з усіма прекрасностями та недосконалостями, які на щастя поки що малознайомі малечі.
Як на мене це і є головна проблема сиквелу, копатися у несвідомому Райлі, дитячій аудиторії, буде якось м’яко кажучи незрозуміло складно. Але знову ж таки сліпуче кольоровий інвентар, з кімнатами цілісінькими кульок, рікою брокколі та виром картопляних хащів, відволічуть малечу на раз два, принаймні на мене подіяло, а мені на секундочку, років з двадцять, як не чотирнадцять.
Слово шедевр, дещо громіздке і часом надто вже забов’язуюче, аби його використовувати. Проте “Думками навиворіт 2” - саме той випадок, що перевершив оригінал, адже розібратися з тарганами в голові підлітка, щей так вигадливо, в розважливій і вишуканій формі, під силу лишень геніям Pixar, що певен “Думками навиворіт” - допомогли не одній Райлі прийняти себе, з усіма прекрасностями та недосконалостями, з економивши тим самим, на візит до психотерапевта. 9/10.

детальніше