"451 градус за Фаренгейтом" – це той випадок, коли кіно окремо непогане, але якщо ти знайомий з книгою Бредбері, то просто не можеш сприймати цей фільм серйозно.
Якщо брати його як самостійний продукт, то виглядає доволі стильно. Візуал – сучасний, атмосферний кіберпанк-антураж додає свого шарму. Майкл Б. Джордан і Майкл Шеннон відіграли на рівні, до їхніх персонажів питань немає. Але ось якщо копнути глибше, то стає зрозуміло – це не адаптація класичного твору, а якась вільна інтерпретація, яка майже не має нічого спільного з першоджерелом.
Основна проблема в тому, що фільм втратив головний сенс книги. У Бредбері історія була про контроль суспільства через знищення культури, про добровільну відмову людей від мислення, а не просто про злісних пожежників, які палять книги. Тут же зробили спрощену версію з натяками на соцмережі та цифрову цензуру, але без тієї глибини, яка була в романі.
Як окремий кіберпанк-трилер – фільм можна дивитися. Як екранізація – це просто провал. Якщо не читав книгу – може зайти. Якщо читав – то це розчарування.