Рецензія №945

Обожнюю дев'яності! у фільмі гарно передана атмосфера спекотного й трохи жорстокого Лос-Анджелесу, все приправлено влучним супроводом з хіп хопу та хардкор панку, що як не дивно, але поєднується з глибокою і важкою темою геніального Трента Резнора і Аттікуса Роса (їх композиторство це вже привід переглянути фільм). Стрічка може здатися нудною, в сюжеті замало гостроти, але вона тут і не потрібна бо задача цього фільму не шокувати, а показати підліткове життя - звичайне, буденне, але перенасичене конфліктами і проблемами, з котрими всі так чи інакше стикалися. Тому цей фільм стане в нагоді і дітям в котрих ще все це попереду, їх батькам, їх старшим братам і всім хто через це проходив. Якби я подивився його у віці головного героя, можливо, стало б легше сприймати деякі речі, котрі ще тоді здавалися незрозумілими.
Мені подобається що фільм просто зображує життя не презентуючи когось поганим когось хорошим, у всіх своє лайно, кожен по-своєму з ним порається. Фільм щирий, я вірю героям, я розумію їх вчинки, і я вірю тим мудрим тезам котрі котрі подекуди звучать, вірю що це не просто репліка зі сценарію, а висновок до якого навмання прийшов підлітковий мозок, переживаючи все те лайно до якого нас ніхто не готував...
Тож дивіться, аналізуйте, дорослішайте разом з героями, скільки б років вам не було і кайфуйте від чудової епохи котрої нас позбавив совок і котрої ми вже не матимемо.
Доречі, фільм зняв Джон Хіл - дуже крутий актор, після цієї стрічки цікаво буде перглянути Суперперців з ним у головній ролі щоб порівняти ці два зовсім різних погляди на одне й те саме підліткове життя.