Рецензія №888

Рецензія на фільм "Маленька міс Щастя"

"Маленька міс Щастя" – це справжній скарб серед фільмів, який зачаровує своєю щирістю, гумором і теплом. Ця історія про абсолютно нетипову родину, яка вирушає в подорож, щоб виконати мрію маленької Олів – взяти участь у конкурсі краси, наповнена моментами, які викликають то сміх, то сльози.

Фільм з перших хвилин завойовує увагу завдяки своїм яскравим персонажам: батько Річард (Грег Кіннер) зі своїми невдалими лекціями про успіх, мама Шеріл (Тоні Коллетт), яка намагається втримати всіх разом, дідусь (Алан Аркін), чия прямолінійність і жарти неможливо не любити, брат Двейн (Пол Дано), який обрав обітницю мовчання, та дядько Френк (Стів Карелл), який бореться зі своїми особистими демонами. І, звісно, сама Олів (Абіґейл Бреслін) – маленька дівчинка з великим серцем, яка стає центром усієї цієї дивакуватої сімейної історії.

Сюжет побудований навколо подорожі, але насправді це не лише дорога до конкурсу, а й до розуміння себе та своїх близьких. Фільм сповнений кумедних ситуацій, але за гумором ховається щось глибше – історія про любов, прийняття й те, що бути "не таким, як усі" – це нормально.

Особливе місце у фільмі займає фінальна сцена конкурсу краси. Вона одночасно смішна, абсурдна й така зворушлива, що хочеться аплодувати стоячи. Це момент, коли вся родина забуває про свої суперечності та об’єднується заради підтримки Олів.

"Маленька міс Щастя" – це не просто комедія, це розумна й дуже людяна історія про те, що ідеальних сімей не існує, але саме в нашій "недосконалості" і криється справжня краса. Фільм нагадує, що головне – це не перемога, а ті, хто поруч із тобою на цьому шляху.

Це стрічка, яка надихає, дарує віру в добро та залишає після себе теплий слід у серці. "Маленька міс Щастя" – чудовий вибір, якщо хочеться переглянути щось одночасно легке й глибоке.