Рецензія №858

Дуже недооцінений

Фільм "Жінка-кішка" 2004 року посідає особливе місце в моєму серці, і хоча його дуже висміюють, оцінка 3.4 на IMDb є абсолютно несправедливою. Це фільм мого дитинства, але я ні в якому разі не покладався на ностальгію, переглядаючи його.

Тож, повторний перегляд фільму відкриває більш багатогранну точку зору на нього. Для глядачів, які підходять до нього з неупередженістю, він дійсно виконує свою справу - розважає. Це фільм, який заслуговує на власну оцінку, а не на несправедливе осудливе ставлення через критику з усіх боків та стадний інстинкт.

У фільму проста, але водночас цікава історія: Пейшенс Філліпс, скромна графічна дизайнерка, воскресає завдяки містичному коту і починає розслідувати свою смерть, пов'язану з компанією, що виробляє косметику.

Безперечно, найяскравішим елементом "Жінки-кішки" є Хеллі Беррі. Вона додає у роль харизму та органічність, переходячи від сором'язливого інтроверта до впевненої в собі антигероїні. Хоча деякі критики вважають її образ надто гіперболізованим, я вважаю, що він відповідає тону фільму, особливо з огляду на її "котячу трансформацію". Порівняно з іншими персонажами жінки-кішки, версія Беррі виділяється як унікальна - не Селіна Кайл, а її власний персонаж.



Візуальні ефекти, хоча іноді й надмірні, є типовими для комп'ютерної графіки початку 2000-х років. Так, деякі її стрибки виглядають застаріло і навіть смішно за сучасними мірками, але не забуваймо, що це був 2004 рік, епоха експериментів. Так само і розкритикований костюм, дехто вважає його надмірно сексуалізованим, але жінки-кішки взагалі мали бути голі, так що варто подякувати і на цьому.



Критики часто відзначають огріхи фільму - від нерівностей сценарію до мультяшного лиходія (роль якого виконує Шерон Стоун). Проте ці закиди здаються недоречними, якщо зважити на те, що фільм робить правильно: динамічний темп і цікавий сюжет багатолінійний сюжет.



Один з найбільш прикрих аспектів сприйняття "Жінки-кішки" - це те, що її несправедливо порівнювали з сучасними фільмами, а не оцінювали за її власними якостями. Це не "Темний лицар", і він не намагається ним бути. Фільм мав на меті розповісти гарну, фантастичну історію, і в межах цих параметрів він впорався з поставленим завданням. Сумно бачити, як його забракували через хибні очікування.



Я подивився фільм на одному диханні і не помітив як пролетів час. Це далеко не ідеальний фільм, але він не заслуговує на той рівень критики, який отримав. Він має свій шарм, але все ж варто дивитись в оригіналі, бо від деяких реплік українською мені хочеться померти від крінжу. Це амбітна, недосконала, але, врешті-решт, цікава картина, яка демонструє унікальний погляд на героїню. Для тих, хто готовий прийняти його особливості, варто переглянути її свіжим поглядом. Від мене він отримує 6.5/10, це здається справедливою оцінкою, і хоча це не найкращий в історії фільм, він, безумовно, не заслуговує на "Золоту малину".