Рецензія №849
«Я — легенда» — науково-фантастичний роман жахів американського письменника Річарда Метісона, що мав значний вплив на формування в сучасній літературі та мистецтві образів вампірів, зомбі, популяризації жанру постапокаліпсису внаслідок пандемії, а також ідеї опису вампіризму як хвороби. Уперше роман виданий у 1954 роців. За його мотивами знято три фільми «Остання людина на Землі» (1964), «Людина Омега» (1971) та «Я — легенда» (2007); а також фільм «Я — Омега» (2007), який уважається неофіційною екранізацією фільму. Фільм «Я -легенда» має дві кінцівки: класичну і альтернативну.
«Я — Легенда» — постапокаліптичний художній фільм жахів режисера Френсіса Лоуренса (знята за сценарієм Марка Протосевича із змінами Аківи Голдсмана.). В головній ролі — Вілл Сміт. Він грає Роберта Невіла — військового медика, що намагається стримати розповсюдження жахливого невиліковного вірусу, який виявився результатом людської діяльності. Завдяки імунітету Невіл залишився єдиною людиною в руїнах міста, яким колись був Нью-Йорк…
Фільм 2007 року екранізацією назвати важко. Скоріше це фільм за мотивами книжки. Сценарій написали так, щоб зробити фільм несхожим на попередні екранізації та інші фільми про зомбі. Дію фільму перенесли з Лос-Анджелеса в Мангеттен (Нью-Йорк). Окрім значних сюжетних відмінностей від оригіналу, в фільмі є також логічні хиби, наприклад, прекрасний стан машин і прапорів на вулицях, хоча за 3 роки, згідно з сюжетом фільму, все повинно було покритися брудом та частково зруйнуватися від часу. З наукової точки зору нелогічним є наявність двох типів імунітету до одного і того ж збудника (імунітет до збудника в повітрі та імунітет до збудника, що потрапив у здоровий організм при фізичному контакті з хворим). Але якщо не зважати на такі хиби, фільм вийшов чудовим. Я вважаю, що це один з найкращих фільмів про зомбі-апокаліпсис.
В цій, «класичній», версії фільму немає прямого, 100 відсоткового хепіенду. Але залишається надія для всього людства. З точки зору драматургії кінець дуже сильний, але особисто у мене завжди на душі лишався неприємний осад.
Однозначно фільм потрібно дивитися. Крім того я раджу подивитися «Я – легенда [Альтернативна версія]». Фільм наче й той самий, а завдяки іншому закінченню і враження зовсім інше.
«Я — Легенда» — постапокаліптичний художній фільм жахів режисера Френсіса Лоуренса (знята за сценарієм Марка Протосевича із змінами Аківи Голдсмана.). В головній ролі — Вілл Сміт. Він грає Роберта Невіла — військового медика, що намагається стримати розповсюдження жахливого невиліковного вірусу, який виявився результатом людської діяльності. Завдяки імунітету Невіл залишився єдиною людиною в руїнах міста, яким колись був Нью-Йорк…
Фільм 2007 року екранізацією назвати важко. Скоріше це фільм за мотивами книжки. Сценарій написали так, щоб зробити фільм несхожим на попередні екранізації та інші фільми про зомбі. Дію фільму перенесли з Лос-Анджелеса в Мангеттен (Нью-Йорк). Окрім значних сюжетних відмінностей від оригіналу, в фільмі є також логічні хиби, наприклад, прекрасний стан машин і прапорів на вулицях, хоча за 3 роки, згідно з сюжетом фільму, все повинно було покритися брудом та частково зруйнуватися від часу. З наукової точки зору нелогічним є наявність двох типів імунітету до одного і того ж збудника (імунітет до збудника в повітрі та імунітет до збудника, що потрапив у здоровий організм при фізичному контакті з хворим). Але якщо не зважати на такі хиби, фільм вийшов чудовим. Я вважаю, що це один з найкращих фільмів про зомбі-апокаліпсис.
В цій, «класичній», версії фільму немає прямого, 100 відсоткового хепіенду. Але залишається надія для всього людства. З точки зору драматургії кінець дуже сильний, але особисто у мене завжди на душі лишався неприємний осад.
Однозначно фільм потрібно дивитися. Крім того я раджу подивитися «Я – легенда [Альтернативна версія]». Фільм наче й той самий, а завдяки іншому закінченню і враження зовсім інше.
Вхід по QR (для ТВ)