Рецензія №827

еемммм...навіть не знаю, що сказати...знаєте, в часи мого дитинства по телику крутили таку програму - 'Кіноляпи', неважко здогадатись, що там показували нелогічні моменти відомих фільмів: помилки сценаристів, операторів, декораторів, тощо...переважно там демонстрували такі моменти, на які середньостатистичний глядач ніколи б не звернув увагу, тому це було дуже цікаво і пізнавально. Проте сучасний кінемтограф (і дана стрічка аж ніяк не є виключенням) - це суцільний, безапеляційний кіноляп..нажаль...
Тепер конкретніше в контексті саме цього фільму:
1. Амбіент - переважно більш/менш збережений (декорації, музика, очікування класичного ужастику, спецефекти - на рівні).
2. Підбір і гра акторів - тотальне розчарування. Залучення молоді в даному випадку суб'єктивно вважаю грубою помилкою.
3. Логіка самого розвитку подій, в тому числі у діях персонажів і навіть ксеноморфів - переважно відсутня.
4. Сюжет - притягнутий за вуха. Перша половина фільму ще якось сприймається, далі - суцільний треш, неначе треба було чимось заповнити ефірний час.
Загалом - складається враження якоїсь народної солянки, ніби режисеру дали всі можливості і відповідне фінансування, але в процесі він здувся, і вирішив замість того, щоб зробити самостійну, самобутну стрічку - зліпити фільм з найкращого, що було в попередніх частинх франшизи. Рішення, з моєї точку зору, не найкраще, реалізація - ще гірша.
Тож, для одноразового перегляду шанувальникам франшизи - піде. Але...Якщо перші дві частини я періодично переглядаю з шаленим задоволенням, то цю - якось навіть не тягне. Все таки Джеймс Кемерон і Рідлі Скотт - це вічна класика!