Рецензія №779

«Бджоляр» - це не такий фільм, як випливає з назви. Якщо ви думаєте, що це фільм про мирного чоловіка, який насолоджується природою і дивиться на вулики, ...... ви помиляєтесь. Фільм - це суміш саспенсу, помсти та натяків на таємничих бджіл. Бджоли тут не просто комахи, а своєрідна метафора всього, що відбувається в житті головного героя. Якщо ви думаєте, що бджіл важко образити, зачекайте, поки не побачите, на що здатні їхні господарі.

Головний герой фільму - колишній спецагент, який вирішує «вийти на пенсію» і зайнятися чимось мирним і вдумливим. Наприклад, пасічником. Але коли його близькі стикаються з жорстоким поводженням і несправедливістю, в ньому прокидається внутрішній «мисливець за вуликами». І тут починається справжнє дійство - він повертається у своє минуле життя і з методичною точністю бджоли вершить правосуддя по-своєму.

На перший погляд сюжет здається класичною драмою про помсту, але цікавим є те, що фільм намагається обіграти теми природи та суспільного устрою. Медоносні бджоли організовані, ефективні і завжди захищають королеву. Герой робить щось подібне, тільки з меншою кількістю меду і більшою кількістю ляпасів.

Джейсон Стетхем у головній ролі привносить у фільм свою класичну харизму і брутальність. Це той Стетхем, якого ми знаємо і любимо. Чесно кажучи, якби цей хлопець справді був бджолярем, я б і близько не підійшов до його меду.

Втім, варто зазначити, що актриса, яка грає його помічницю, створює певний контраст. Вона не просто реквізит у фільмі, а справжній персонаж, який демонструє майстерність і рішучість. Її взаємодії на екрані додають фільму динаміки та гумору, а також допомагають підняти настрій.

Режисер «Бджоляра» вирішив додати фільму символізму та глибини, а не просто зробити його бойовиком. Його метафори про бджіл і життя у вулику можуть бути дещо очевидними, але вони все одно ефективні. Він вміло балансує між моментами напруги та спокою, протиставляючи сцени за участю бджіл хаосу людського світу.

На жаль, фільм іноді здається трохи затягнутим. Є сцени, які можна було б вирізати, але режисер вирішив показати більше природи, натомість можна було б показати більше бджіл ....... Мені подобаються тварини, але в цих сценах хотілося б більше динаміки.

Візуальний стиль «Бджоляра» заслуговує на особливу похвалу. Камера плавно рухається і підкреслює контраст між життям у вулику і життям людей. Мед, сонячне світло і, звісно, бджоли. Але при цьому візуальна мова не заважає основній дії, а скоріше доповнює її.

Найбільшою сильною стороною «Бджоляра», безсумнівно, є гра Джейсона Стетхема, який вкотре показує, що може бути одночасно безжальним і харизматичним. Також заслуговує на увагу візуальний стиль і оригінальний символізм, з яким використовуються бджоли. Це надає фільму родзинку, яку не часто зустрінеш у жанрі екшену.

Недоліком фільму є те, що в ньому занадто багато часу приділено філософським сценам, які могли б бути трохи динамічнішими. Крім того, сюжет, хоч і має кілька цікавих поворотів, є дещо передбачуваним, особливо для тих, хто бачив низку подібних фільмів.

«Бджоляр» - фільм для тих, хто любить поєднання серйозного екшену і дивовижної глибини. Якщо ви фанат Стетхема і не боїтеся бджолиних метафор, вам сподобається цей фільм. Він не ідеальний, але достатньо захопливий і харизматичний, щоб утримати глядача біля екрану.

Оцінка: 7,5/10 Відмінний бойовик з глибоким підтекстом, але не без недоліків у темпі та сюжеті.