Рецензія №761

Фільм "Машиніст" — це один із тих психологічних трилерів, які залишають глибокий відбиток у свідомості глядача. Переглядаючи його, не раз виникало питання: "Чому я не подивився цей фільм раніше?" Він здатен шокувати, але в хорошому сенсі, залишаючи після себе лише захоплені вигуки: "Срань господня!"

На початку фільму здається, що його головна тема — це важливість сну та відпочинку. Фізичне і ментальне здоров'я героя вражене постійною безсонницею, що ставить акцент на зневазі до власного тіла та розуму. Ідея нестачі сну як метафори для того, наскільки легко втратити контроль над власним життям, захоплює з перших хвилин.

Але потім, коли історія починає розгортатися і рухатися до свого напруженого фіналу, стає очевидним, що фільм насправді стосується набагато глибших тем. "Машиніст" — це фільм про карму, про невідворотність моральної відплати за минулі вчинки. Головний герой, переслідуваний своїми помилками, стикається з власною провиною, що втілюється в видіннях і галюцинаціях. Це емоційна історія про сумління та внутрішню боротьбу, де кожен страх і кожна сцена підштовхують до неминучого висновку: "Тобі нікуди не дітися."

Фільм вражає не лише сюжетними поворотами, але й атмосферою, яка постійно викликає відчуття напруження. Це відмінний приклад того, як можна майстерно передати стан людини, яка розплачується за свої гріхи.

Моя оцінка — 8.75/10. Цей фільм вартий того, щоб його побачити, адже він змушує замислитися про наші вчинки та їх наслідки