Рецензія №739

Тема висадки на Місяць піднімалась вже не раз як в кінематографі, так і в документалістиці. Як і можливі міфи, пов'язані із висадкою Ніла Армстронга та компанії на супутник Землі. Особливо враховуючи, що по своїй суті для американців це - один із символів їхньої нації, їх неперевершеності та доказ сили американської демократії.

"Забери мене на Місяць" пробує розказати свою версію подій, загорнувши це все у романтичну обгортку. Як виявляється, спочатку було все складно, і американців зовсім не цікавила космічна програма, особливо у світлі постійних провалів. Але сила реклами і маркетингу всіх перемогла. І, по суті, це знахідка авторів сюжету. "Продаж Місяця" настільки органічно виглядає на екрані, що розумієш - таким способом можна продати що завгодно. Особливо, якщо є природній шарм, натиск і бажання. А цього у Келлі у виконанні Скарлет Йохансон більш ніж достатньо. Також паралельно розвивається романтична лінія між Келлі та керівником запуску Коулом у виконанні "дерев'яного" Ченнінга Татума. Та й без шпигунських пристрастей не обійшлось - тут на себе всю увагу перетягує король другорядних ролей Вуді Харельсон із персонажем урядового агента Мо. І вся ця суміш також поєднується іронічним та приємним гумором... Ну і особливо хочу відзначити прекрасний дубляж - передати американські південні діалекти українськими відповідниками - слава Ісу - це бомба!

Звучить як відмінна розвага, та й, у своїй більшості, вона такою і є. Та варто зауважити, що автори, вибравши такий легкий жанр для своєї зовсім непростої історії, стараються зовсім уникати будь-яких гострих кутів, формуючи досить банальний та "прилизаний" сюжет. І зачепивши важливі та до кінця не вивчені теми, стараються зупинитись на півслові та залишити, як є... Або віджати на відкуп Скарлет, яка в більшості випадків розрулює ситуацію. І це найбільший плюс фільму.

У фіналі маємо хорошу, романтично-шпигунську та майже правдоподібну історію підготовки та висадки американців на Місяці. Якщо вона дійсно була). Але цю версію точно варто побачити.