Рецензія №685

Повстання Кванджу є постійною темою в південнокорейському кіно, серед найвідоміших зразків якого - "A Petal", "National Security" та "May 18". Фільм засновано на реальній історії про водія таксі та його пасажира, німецького репортера. Він ґрунтується на спілкуванні німецького журналіста Юрґена Гінцпетера з південнокорейським таксистом Кім Са Боком. Оскільки особистість і справжнє ім'я Кіма були під час створення фільму невідомими (Гінцпетер знав його лише як «Кім Ман Соб»), більшість елементів щодо його життя та подій, що відбулися з ним за межами Кванджу, вигадані. В кінці фільму надано інформацію про цих людей.

Історію можна розділити на дві частини. Перша менша за хронометражем відбувається в Сеулі і має дещо комедійний стиль. Деякі драматичні епізоди все ж присутні, через його стосунки з дочкою, але вони незначні. Друга частина відбувається після їхнього прибуття до Кванджу, і фільм перетворюється на досить потужну драму, яка час від часу переходить у екшн-трилер. Тут також є декілька розважальних моментів, як, наприклад, сцена в будинку Те Сула, але саме драма домінує в цій частині.

Технічно фільм вражаючий, з досить точним зображенням епохи, що відображено в одязі, автомобілях, музиці та будинках. Операторська робота, монтаж та постановка теж на висоті.

Фільм мав помітний комерційний успіх, став другим найкасовішим фільмом 2017 року в Південній Кореї. Був обраний для південнокорейської заявки на «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою 2018 року.

Таксит - це чудовий фільм, який треба подивитись кожному.