Рецензія №512

Режисура Слабошпицького водночас смілива й викликальна. Відсутність діалогів чи субтитрів посилює вплив фільму, змушуючи глядачів покладатися виключно на візуальну оповідь. Кінематограф майстерно фіксує похмурий світ, підкреслюючи моменти сирих емоцій.
Виступи акторів, особливо водія, чудові, враховуючи, що фільм покладається на невербальне спілкування. Їхнє вміння передавати емоції жестами та виразами обличчя заслуговує похвали.
Шатл — це сміливе кінематографічне дослідження, яке розширює межі оповідання. Його унікальний підхід спонукав мене глибше залучитися до його тем і персонажів. Хоча це може бути непросто дивитися, спонукає до роздумів розповідь фільму та вражаюче виконання роблять його видатним твором кіно.