Рецензія №304

Очікував подивитися типовий приємний фільм початку двотисячних, але отримав розмазану нісенітницю з казна яким сенсом.
Перше, що впадає у вічі - це те, що автори забули прописати Головну Персонажку. Нам не повідомляють на початку ні чим вона займається, ні що їй подобається, адже вона "всього лише розбещена гуляща дівчинка".
Так само дивно показано і її обранця - секс-символ, який насправді більше схожий на морожену рибу хек з найближчого магазину, ніж на запального мачо. Він весь дуже цілісний і неймовірно просвітлений зі своїми мотивацією та обітницями по типу "хочу їсти - не їм", "хочу дівчину - не кохаюсь з нею", "хочу в туалет - справляю потребу в штани".
Про малу можна сказати коротко: сценарист подумав, що буде смішно запхнути характер і всі психози (з супровідними способами справлятися з ними) дорослої жіночки в тіло маленької дівчинки, бо це так по-новому і комічно, о так ! Робити кляті па, коли твій батько щойно помер - це ж так природно для дітей. Діалог про те, що "ти щаслива, бо твої батьки померли" взагалі пречудовий - так нам показують усю глибину екзистенційних страждань маленької Рей !
Десь рівно на половині комедія перетворюється на суцільну трагедію і стає взагалі несмішно. І так тягнеться геть до фіналу.
У фіналі ж з'являється бог із машини в ролі коханця ГП на бальному виступі дівчинки. Він показує, що це він той таємний покупець всіх батьківських гітар і він такий молодець, адже співає "Посміхнися, Моллі, посміхнися" !
У всіх комедій є повчальна зернина. І у цієї теж.
Ця мораль така: 1. Використовуй багатеньких дурненьких дівчаток
2. Знущайся з такої дурепки, якщо вона не
повернула твою срану щасливу куртку.
3. Зрештою "врятуй" її з фінансової скрути,
викупивши її барахло та змусь її плакати,
заспівавши пісню, яку вона просила не грати,
зіпсувавши при цьому своїми сраними гітарами вечір
дівчинки, у якої нещодавно помер батько.
4. Smile, Molly, smile !!!