Рецензія №2904

2015
Назва з прокату цього разу взагалі мимо, бо трикутнику як такого немає, а конфлікт проходить у боротьбі за права.
Божевільне кіно для молодих, але дорослих про живого іграшкового ведмедика Теда колись була фурором (річ про першу частину). Несучись бурхливою річкою продовжень, дістався й цього.
З одного боку, такого сильного враження вже немає, бо маєш очікування. З іншого, концептуально мультиплікатор і режисер Сет Макфарлейн хоча й не те щоби винайшов якійсь велосипед, але додати у дику хтиву комедію концепту судової драми виявилося вдалим рішенням, частково через рівень реалізації може.
Теплі емоції стрічка викликала як повернення до улюблених персонажів. Також порадувала численними відсиланнями до кінематографу. Та й гумор пару разів змусив орнути.
Серед касту середньої зірковості виділю слизенького Джованні Рібізі. 8/10