Рецензія №2883

Джі Ай Джо: Атака Кобри (2009) Точніше G.I. Joe: The Rise of Cobra - це її повстання чи наступ.
Це десь викопував (може у Ченніга Тейтума - кому би ще грати сучасного солдата?) десь на протязі півтора року. Початок серії (приблизно три точно фільми точно є) від режисеру перезавантаження Мумії межі тисячоліть Стівена Соммерса. Схоже, звідти він попритягував по парі епізодів із фантастичним перетворенням Арнольда Вослу та Брендана Фрейзера ще прекрасних кондицій, що виконав інструктора спецпризначенців (і берет йому пасує звісно, як і Деннісу Куейду - той переконливий вояк ще з Ворогу мого).
Наворочений вийшов кінокомікс. Уявіть собі щось між Залізним чоловіком та стрічками про ніндзя на серйозі (за цим показником поки що топ топів), додайте військового екшену та чогось із опери Зоряних війн.. Сцена перегонів, як на мене, одна з кращих у жанрі за інтенсивністю як така - це вже заявка!
Проте періодично відчувається штучність, награність і театральність у поганому сенсі, та і реалізм начебто має бути, але не зовсім наявний. І з Марлона Уеянса військовий.. коротше, частково міскаст. 7/10