Рецензія №2687

2002
Трилогія про Мумію 90х-нульових мені подобалася у дитинстві, особливо перший фільм. Тож цей спінофф був знайомий, хоча так і не можу згадати Дуейна в рімейках (ну ви же знаєте, що тема тягнеться ледь не з тридцятих років?).
Джонсонові дуже пасує довге волосся. Кіно грішить силою одного, проте зі статурою реслера це не така вже й біда. Яскрава поява і улюбленого здоровили епохи Майкла Кларка Дункана (Зелена миля, Усі дев'ять ярдів, Daredevil). В принципі пристойні пустельні пригоди з харизматичним лиходієм.
Гарно те, що чим дальше події уходять в минуле, тим історична точність падає і це зручно для зйомок. Адже важче у ній звинуватити. Хоча з боку деякої холодної зброї підказує інтуїція, що не все ок. Спробую з батьком порадитись, він експерт із цієї теми. 7/10