Рецензія №2670

Фільм дивитись було цікаво. Підкупила неоднозначність подій.
Ось що відбулося на мою думку:
Каруж: воїн, який діє в цій парадигмі. Для нього головне відстоювати свою честь, та "честь короля", якщо хочете, це та парадигма в якій він живе. Нічого іншого він не бачить і не знає. На мою суб'єктивну думку, емоційний інтелект який не який він всеж таки має. Проте ця "программа" в якій він живе, виріс, не дає йому права діяти якось інакше. Він загартований і сміливий, проте може бути не достатньо відважний жити серцем. Забавно, але подібне доволі часто трапляється і в наш час. На мою думку він мав певне сострадждання до жінки, проте ніколи б по справжньому не дав би волю почуттям. На нього тисне не суспільство, а якась внутрішня гординя. Проте він ніби і сам в цьому не винен.
Герой Ле Грі набагато більш вільний в плані почуттів, проте його очі затьмарені іншим: він, певною мірою, розпусник, який живе почуттями. Він набагато гнучкіший за Карружа, і йому і правда майже немає чого втрачати. Проте він сп'янів від слави і влади, перш за все влади над жіночими сердцями, самозакоханий і сліпий від цього. Маргарет могла б у нього закохатися, проте вона надто розумна та чутлива. Він був впевнений, що Маргарет жадає цієї близкості. І до останнього вірив в це (це не так). Вона мала до нього симпатію, бо бачила що він розумний, гнучкий розумом, до того ж він зовнішньо був привабливим. Проте зовнішня привабливість не завжди вирішує.
Щодо Маргарет. Карруж їй подобався, і вона була наївною дитиною на момент браку з ним, яка, скоріш за все, романтизувала подружнє життя проте воно швидко виявилося не таким солодким як вона уявляла. А чоловік поруч виявився ну...м'яко кажучи не тим ким вона його уявляла, проте вона мала гідність залишатися поруч. І відстоювати гідність сім'ї. Думаю вона певною мірою його кохала. І довіряла йому. І бажала мати від нього дитину. Проте скоріш за все його власна , як тут кажуть, товстолобість - і певна сліпота до неї не дала цим почуттям розкритися. І так, на мою думку, її на початку дійсно дещо привабив Ле Грі, без задньої думки зраджувати з ним чоловіка. Проте його вторгнення остаточно все зіпсувало, бо вона дійсно не бажала і не мала наміру вступати в такий контакт. Також його вчинок зробив очевидною його самозакохану сліпоту.
Цікаво, що пишуть стосовно того, що матір Каружа була у змові з Ле Грі, особисто я не думаю, що це було дійсно так, проте і не відкидаю цю думку до кінця. Скоріш за все вона просто була б щаслива знати, що хочаб від згвалтування Маргарет нарешті завагітніла. І думаю збіг обставин з її поїздкою лиш показує її ці почуття, її недбале і недолуге ставлення до Маргарет як, також тут вже було сказано, до кобили що має просто народити лошат.
Печальна історія про те як люди не чують і не розуміють одне одного.