Рецензія №2646

«Брюс Всемогутній» із Джимом Керрі — це абсолютна класика комедій нульових, яку можна передивлятися безкінечно. Історія простенька, але геніальна: звичайний репортер-невдаха Брюс Нолан постійно скиглить, що життя до нього несправедливе, і в усьому звинувачує Бога. І ось Бог вирішує відповісти на претензії: дає Брюсу всі свої суперсили й каже: «Ну давай, спробуй покерувати цим світом сам!»

Джим Керрі тут просто у своїй тарілці! Його божевільна міміка, кривляння та енергія відпрацьовують на всі сто. Чого тільки варта сцена з томатним супом, який він розсуває, як Мойсей море! Але при цьому фільм не перетворюється на тупий фарс — герой Керрі реально змінюється і розуміє, що бути Богом — це не просто розважатися, а мати велетенську відповідальність. Дженніфер Еністон чудово розбавляє цей хаос своєю щирістю, а Морган Фрімен у ролі Бога у білому костюмі — це взагалі найкраще кастингове рішення в історії кіно.

Фільм залишає після себе дуже тепле відчуття. Він смішний, легкий, але з правильним посилом: щоб зробити диво, не потрібна чарівна паличка, досить просто бути доброю людиною і любити тих, хто поруч.