Рецензія №2637

2010
Нещодавно даючи в челенж першу частину, виявив цю і начебто ще пару.
Як це часто буває, просіла порівняно з початком. Драматична частина стала сиріше і виглядає недоопрацьованою. Красиво битися гонконгська школа не розучилася і стабільно радує цим, а в плані операторської роботи й монтажу порівняно з 90ми відбувся суттєвий прогрес якості.
Донні Єн - харизма і стримане прохолодне виконання, а Само Гун - ще більше харизми. Перша ж поява другого забирає сцену, товстун овіян легендарністю. Цікаво було бачити й антагоніста другого плану з першої частини - можливо 'на фармі", як і тоді.
З ідеологічного боку зробити лиходіями британців, що намагалися гібридно колонізувати Китай - вдало. Як і продемонструвати фактично прототип змішаних бойових мистецтв. Це варто зайвого балу. 8/10