Рецензія №2584

«Зодіак» у своїй розширеній режисерській версії — це бездоганний, виснажливий і гіпнотичний психологічний трилер режисера Девіда Фінчера, заснований на реальних подіях однієї з найзагадковіших і нерозкритих справ в історії американської криміналістики. У центрі сюжету — Сан-Франциско кінця 1960-х та 1970-х років, яке тероризує серійний убивця під псевдонімом Зодіак. Злочинець жорстоко розправляється з людьми, а потім глумиться над поліцією та суспільством, надсилаючи до редакцій провідних газет цинічні листи, зашифровані криптограми та погрози продовжити криваві жнива, якщо його послання не опублікують на перших шпальтах.

Розслідування перетворюється на маніакальну та тривалу на десятиліття одіссею для кількох різних чоловіків. Серед них — геніальний, але самовпевнений інспектор карного розшуку Девід Тоскі (Марк Руффало), його напарник Білл Армстронг, цинічний і блискучий репортер Пол Ейвері (Роберт Дауні-молодший), чия кар'єра повільно йде на дно разом із алкогольною залежністю, а також молодий і одержимий карикатурист газети Роберт Грейсміт (Джейк Джилленгол). У режисерській версії стрічка розкривається ще детальніше, приділяючи більше часу гнітючій атмосфері бюрократичного глухого кута, тривалим допитам підозрюваних та тому, як невловимість маніяка поступово руйнує особисте життя, кар'єру та душевний спокій слідчих і журналістів.

Фільм тримає глядача в напрузі без дешевих скримерів чи екшену завдяки філігранній режисурі Фінчера, холодній і точній цифровій кінематографії, яка відтворює епоху з документальною скрупульозністю, а також сильному акторському ансамблю. Це повільна, методична та моторошна драма про одержимість пошуком істини, здатність зла читатися у повсякденних обличчях та холодну реальність, де деякі таємниці так і залишаються похованими під попелом часу.