Рецензія №2520

Це важка, б’юча під дих документалка про те, як погоня за волл-стрітськими прибутками та акціонерними бонусами може повністю знищити репутацію колись легендарної інженерної компанії. Автори не розкидаються емоціями, а холодно й чітко показують хроніку падіння Боїнга — від переходу від інженерної культури до корпоративного менеджементу, де головними стали не безпека та надійність нових літаків, а скорочення витрат і швидкість випуску моделей на ринок.

Стрічка тримає в напрузі краще за будь-який голлівудський трилер, бо ти розумієш, що все це — не вигадка сценаристів, а реальні жахливі помилки, які призвели до загибелі сотень людей у катастрофах 737 MAX. Тут переплетені свідчення розгублених льотчиків, одкровення інженерів-викривачів, яких система просто викинула на узбіччя за спроби попередити про біду, та бездушні обличчя топменеджерів, що ховаються за паперовими відмазками. Це сильне, незручне і дуже злободенне кіно про корпоративну жадібність, яка важить більше за людські життя.