Рецензія №2503

«Кокон» — це напрочуд тепла і добра фантастична драма з вісімдесятих про те, як старість необов'язково має бути нудною. За сюжетом, компанія літніх друзів із будинку пристарілих нелегально пробирається до сусіднього закинутого басейну, щоб трохи поплавати. Вони й гадки не мають, що в цей час підводні глибини орендують інопланетяни, які сховали там свої дивні сяючі кокони з енергією.

Коли діди починають купатися в цій зарядженій воді, з ними стається справжнє диво: суглоби перестають нити, з'являється шалена енергія, друге дихання і бажання жити на повну, ніби їм знову по вісімнадцять. Але все стає ще цікавішим, коли прибульці з'ясовують це сусідство і між старими та гостями з космосу зав'язується щира дружба. Це зворушливе, трохи наївне, але дуже затишне кіно про другу молодість, старість без туги і те, що дива трапляються в будь-якому віці.