Рецензія №2498

1987
Живим чи мертвим, ти підеш зі мною (с)
Якось дивно склалося. Попри те, що ця класика шуміла усе дитинство і мав іграшку протагоніста, вперше руки дійшли до рімейку 2014 (ми тоді з друзями до кінотеатру пішли навіть). Але у 2022-2025 руки все ж дісталися виправити.
Ну що ж, Пол Верговен вчинив таку собі мініреволюцію. Цю стрічку можна сміливо писати до топу наукової фантастики, антиутопії. Графічно проста і брутальна. Сам Робокоп важка залізяка, на відміну від рімейку. І вже фішка режисера (як і в Зоряному десанті) при бадьорому та щільному екшені піднімати та розкривати глибокі теми, як-то воля, людяність і яким буде або якою може бути постлюдина. Все дуже люто і з великою кількістю шокуючого ультранасильства (чого варта хіба сцена вбивства на раді директорів).
Пітер Уеллер - одна з кращих машин поруч з Арнольдом Шварценеггером, Робертом Патріком, Юлом Бріннером (Західний світ) і Рутгер Гауером. Переконлива гра і гарне потрапляння в типаж. Ронні Кокс і Пол МакКрейн - харизматичні антагоністи.
Стрічка добряче тягне атмосферою. 9/10